Про це свідчать дані Федерального статистичного управління, оприлюднені 23 травня, передає кореспондент Укрінформу.
Згідно з цими даними, наприкінці 2023 року в Центральному реєстрі іноземців було загалом 3,17 мільйона осіб, які шукали захисту, що на 95 тисяч (на 3%) більше порівняно з попереднім роком.
Серед шукачів захисту найбільше вихідців з України (977 тис.), водночас «їх кількість зменшилася на 3 відсотки порівняно з попереднім роком», зазначається у бюлетені.
Також великі групи шукачів притулку із Сирії(712 тис. осіб, більше на 6%), Афганістану (323 тис., +13%), Іраку (200 тис., менше на 5%) і Туреччини (152 тис., +51%). Саме вони становили майже три чверті всіх, хто шукав захисту у ФРН.
Аналітики звертають увага на те, що серед українських шукачів захисту частка дівчат і жінок (62%) значно вища, ніж серед шукачів захисту із Сирії чи Афганістану (39%). При цьому середній вік сирійських, афганських та іракських шукачів захисту становив 27 років, українців - 34 роки.
Станом на кінець минулого року близько 2,5 мільйона людей мали статус захисту з гуманітарних причин. Це на 12 відсотків більше, ніж роком раніше, «головним чином завдяки визнанню українських біженців війни», зауважують аналітики. Переважна більшість цих осіб, 87 відсотків, мали статус тимчасового захисту.
Близько половини осіб із статусом і дозволом на тимчасове проживання отримали його через процедуру надання притулку.
Застосовувався також захист без процедури надання притулку щодо тих, хто приїхав у ФРН через загарбницьку війну Росії проти України.
Як повідомлялов Укрінформ, канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що українці із посвідкою на проживання та роботою зможуть залишатися у Німеччині.
Фото: dpa