В Конституції та законі "Про правовий режим воєнного стану" чітко прописано все, що стосується неможливості виборів голови держави під час воєнного стану. "Нелегітимність" буде підхоплюватися в Україні внутрішньополітичними силами які зацікавлені в дестабілізації ситуації, каже аналітик Валентин Гладких.
Вибори нового президента України — це не єдиний інструмент реалізації народного суверенітету. І хоча вони є однією із базових речей демократії треба просто поставити собі запитання: а чи може Україна зараз провести повноцінні вибори, чи будуть ці вибори й людина, що стане президентом, вважатись дійсно легітимною. Про це в інтерв'ю Фокусу розповів Валентин Гладких, кандидат філософських наук та експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна".
Він зазначив, що Зеленський на сьогодні має повноцінний рівень легітимності, оскільки був обраний на вільних демократичних виборах, які були визнані всіма країнами, включно з Російською Федерацією. До речі РФ не ставила під сумнів законність обрання президента України.
"Ось саме тому риторика пропагандистів з Росії про нелегітимність чи так званий "київський режим" виглядає дуже кумедно, — каже Гладких. — Крім цього, в Конституції та законі "Про правовий режим воєнного стану" чітко прописано все, що стосується неможливості виборів голови держави під час воєнного стану та коли новий президент може обійняти свою посаду".
Гладких акцентує, що влада не може забезпечити повноцінні вибори ще й через те, що понад мільйон українців захищають свою Батьківщину на фронті й у них не має можливості голосувати. місцеві органи влади не можуть забезпечити нормальний процес виборів, щоб не піддати ризику життя людей.
"В Конституції у 108 статті чітко зазначено, що президент складає свої повноваження, коли набуває своїх повноважень новообраний президент. Оскільки ми не можемо провести вибори, то зрозуміло, що новообраний президент не може набути повноважень, — зазначає експерт. — Водночас, закон про "Правовий режим воєнного стану" чітко забороняє проведення виборів під час війни".
Аналітик наголошує, що найгірше в цій історії те, що пропагандистський меседж про "нелегітимність" буде підхоплюватися в Україні внутрішньополітичними силами які зацікавлені в дестабілізації ситуації, що на руку Кремлю. Гладких акцентує, що визнання окремими громадянами легітимності чи нелегітимності Зеленського не позбавляє їх обов'язків виконувати Конституцію чи інші закони України.
"Треба окремо наголосити, що на сьогодні наші основні партнери, які є найбільш зразковими демократичними і правовими державами, не ставлять під сумнів легітимність Зеленського, — каже Гладких. — А ці держави дуже чутливі до прав людини, до принципів функціонування демократії. Але вони прекрасно усвідомлюють, що тимчасова неможливість виборів голови держави в Україні обумовлене об'єктивною реальністю".
Гладких нагадує, що аргументи деяких політиків і пропагандистів щодо рішення Конституційного Суду (по термін каденції президента), на яке вони посилаються, стосувалось зовсім іншого питання. Аналітик сподівається, що громадянам України вистачить здорового глузду та правової культури для того, щоб все це усвідомлювати.
Нагадаємо, на початку березня 2024 року Центральна виборча комісія зробила заяву, повідомивши, що жодних проблем із легітимністю президента України Володимира Зеленського після 20 травня немає.
Комісія дійшла висновку, що Зеленський має виконувати свої повноваження до вступу на посаду наступника. А вибори глави держави мають бути призначені не пізніше місяця після завершення воєнного стану.