В Ужгороді відкрили мініскульптуру Бджілки Майї

В Ужгороді до Всесвітнього дня бджіл відкрили мініскульптуру Бджілки Майї.

Про це у Фейсбуці повідомив експерт із закарпатського туризму професор Федір Шандор, передає Укрінформ.

«20 травня 2024 року, в Ужгороді, у Всесвітній день бджіл, скульптор Роман Мурник та Людмила Переста (перший дегустаційний зал меду в Україні «Медовий дім Перест», Мукачево) відкрили 67-му мініскульптуру «Бджілка Майя», - повідомив він.

Як зазначив Шандор, відкриття відбулося до 100-річного ювілею з дня першого українського перекладу історії бджілки відомим українським дитячим письменником Спиридоном Черкасенком.

«Німецьку казку Черкасенко переклав і опублікував, коли жив в Ужгороді, на Закарпатті. Скульптура відкрита поблизу крайового будинку «Просвіта», де виходив україномовний журнал для дітей та юнацтва «Пчілка», в якому було опубліковано переклад «Бджілка Майя», - розповів Шандор.

Також Шандор додав, що рівно 100 років тому німецький фотограф Вольфрам Юнгханс створив повнометражний кінофільм «Бджілка Майя» - у 1924 році, тоді вперше як акторів було використано живих комах. Знаменитий німецько-японський мультсеріал 1975 року в українській озвучці з’явився набагато пізніше, у 2012 році.

Як відомо, казку «Пригоди бджілки Майї» авторства Вальдемара Бонзельса вперше було видано у 1912 році.

Німецьку казку Черкасенко переклав і опублікував, коли жив в Ужгороді, на Закарпатті. Сюди уродженець Миколаївщини потрапив у 1923 році після переїздів спочатку до Відня, а потім до Праги. Тут дописував до низки крайових українських видань, зокрема й часопису «Пчілка», який видавався з 1923 до 1932 року спочатку як додаток до «Підкарпатського пчолярства», а невдовзі — як журнал для дітей та юнацтва. У низці номерів «Пчілки» й побачив світ перший український переклад казки Бонзельса в дещо архаїчній формі, що відповідала мові 1920-х, трохи скорочений, під назвою «Бджілка Майя».

Як раніше повідомляв Укрінформ, в Ужгороді до Міжнародного дня скрипкивідкрили мініскульптуру на честь музиканта зі світовою славою графа Нандора Плотені.

Фото: Олександр Богданов