"Чорний лебідь" та хаос в Ірані: чого чекати від президентських виборів у цій країні
"Чорний лебідь" та хаос в Ірані: чого чекати від президентських виборів у цій країні

"Чорний лебідь" та хаос в Ірані: чого чекати від президентських виборів у цій країні

Після трауру по Ібрагіму Раїсі в Ірані буде оголошено про проведення президентських виборів.

Хоча посада президента не є №1 у структурі іранської влади, саме він багато в чому формує та представляє позицію країни. "Телеграф" розповідає про тонкощі політичної системи Ірану, та чи можлива зміна курсу Тегерана після виборів.

Погода чи вороги?

Варто зазначити, що подібних випадків раптової смерті президента в історії Ірану не було. Видання The Economist зауважує, що погані погодні умови і справді могли стати причиною авіакатастрофи, але в іранській політиці "ніколи нічого не буває таким, яким здається, і багато іранців почали припускати більш страшні пояснення".

Раїсі мав довгий список внутрішніх ворогів, від відносних поміркованих, яких він відтіснив на другий план, до консерваторів, які вважали його невмілим президентом. Тому виникає питання, чи не змовилися ці вороги, аби вбити його.

"Не дивно, що деякі іранці також задаються питанням, чи не причетний Ізраїль до цієї катастрофи. Ці два давні вороги зіткнулися минулого місяця після того, як Ізраїль убив іранського генерала в Дамаску, а Іран у відповідь випустив понад 300 ракет і безпілотників, спрямованих на Ізраїль, — зазначається у статті. — Моссад, ізраїльська шпигунська служба, має довгу історію вбивств своїх ворогів, у тому числі в Ірані, де вона вбила видатних учених-ядерників".

Проте є вагомі причини сумніватися у причетності Ізраїлю, наголошують журналісти. Єрусалим ніколи не заходив так далеко, і "було б нерозумно ризикувати такими наслідками, щоб убити Раїсі, глибоко непопулярного політика, який насправді не має вирішального голосу у багатьох найважливіших політичних рішеннях Ірану".

Про непопулярність Раїсі серед частини населення свідчить хоча б той факт, що після перших повідомлень про авіатрощу, в мережі з’явилося відео запущених святкових феєрверків. Зокрема, в Саккезі. Це рідне місто Магси Аміні, дівчини, яка 2022 року, заарештована за неналежне носіння хіджабу, померла під вартою поліції моралі.

Тоді Іраном прокотилися хвилі протестів "Жінка, життя, свобода" — під час них 19 тисяч протестувальників було ув'язнено, і не менше пів тисячі людей загинули. Репресії та придушення інакомислення вважаються головними методами іранської влади.

Нелояльним місця немає

Загиблий президент розглядався не лише як лояльний виконавець політики режиму, а ймовірний наступник аятоли Алі Хаменеї — верховного лідера та фактичного керівника країни. Хаменеї 85 років, і питання спадкоємця його ролі для Ірану з кожним днем стає актуальнішим.

"Смерть Ібрагіма Раїсі призведе до кризи престолонаслідування в Ірані", — написав Карім Саджадпур, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир, додавши, що єдиним іншим претендентом, ймовірно, буде син чинного верховного лідера Мойтаба Хаменеї.

Однак зайняття Хаменеї-молодшим посади батька може спровокувати теорії про те, що смерть Раїсі все ж не була випадковою, вважає Саджадпур.

Загалом західні ЗМІ прогнозують, що смерть Раїсі потрясе іранську політику й змусить режим у стислі терміни і в складний час знайти нового президента.

"Новий президент країни має бути обраний протягом 50 днів, що дає верховному лідеру Алі Хаменеї та його оточенню відносно мало часу, щоб вибрати когось, хто не тільки стане президентом у такий критичний час, але й матиме сильну позицію, змінивши самого аятолу", — йдеться у матеріалі британського The Guardian.

Президент обирається прямим таємним голосуванням абсолютною більшістю виборців терміном на чотири роки та не може обіймати посаду понад двох термінів поспіль. Кандидатури на вибори президента мають бути затверджені Радою вартових.

Будь-який кандидат муситиме пройти "фільтрацію", аби його допустили до виборів:

"Кандидати, незалежно від того, на яку посаду вони претендують, мають пройти через Раду, яка визначатиме, чи відповідає ця людина всім вимогам. Якщо вона не відповідає, її не пропустять далі. Тому нелояльні туди просто не потрапляють", — пояснює "Телеграфу" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Верховний лідер уособлює собою гарантії збереження ісламського устрою, а президент та уряд, як виконавча влада, безпосередньо ухвалюють деякі політичні рішення (але не військові та зовнішньополітичні). Президент може підписувати міжнародні договори та угоди з іншими країнами та організаціями; керувати бюджетом та кадровими питаннями.

Експерт пояснює, що серед політичного класу Ірану існують різні групи та клани. Деякі з них більш помірковані, а інші — навпаки консервативні. Раїсі був вихідцем з консервативно-радикальної групи, яка згуртувалася навколо Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).

"Попереднє керівництво Ірану у порівняння з урядом Раїсі вважалося поміркованим (президентом до нього був Хассан Рухані. — Ред.). Вони продовжували переговори, вибудовували співпрацю.

Але це не заважало їм по великому рахунку конфліктувати при потребі або реалізовувати ідею "шиїтського коридору" (коридору між Тегераном і Середземним морем, який Іран пробив на початку конфлікту в Сирії. — Ред.). У даному випадку їхні відмінності якраз здебільшого пов'язані з курсом або на конфлікт, або на переговори зі Сполученими Штатами.

Можна сказати, що вони впливові, бо це традиційні клани, і їх скинути або посунути дуже важко. Вони всі так чи інакше брали участь в Ісламській революції, мають у своїх лавах заслужених людей.

Можна подивитися на їхню реакцію під час останнього заворушення 2022 року. Вони виступали за компроміс з учасниками протестів тобто за певну лібералізацію відносин всередині Ірану та більше прав для жінок. В цьому сенсі можна припустити, що вони висунуть своїх кандидатів на посаду президента і спробують відновити рівновагу", — пояснює Ігор Семиволос.

Він так само прогнозує "турбулентність" в політичній ситуації в Ірані.

"Паралельно з цим можна точно сказати, що активізувалася опозиція та еміграція, вони надихнулися цим як певним сигналом, "чорним лебедем", який свідчить про те, що в ситуації зміни можливі", — зазначає Семиволос.

Шанс на зміни?

Натомість Мохаммад Алі Шабані, журналіст та експерт з питань Ірану, в ефірі CNN висловив думку, що майбутні вибори можуть стати переломним моментом для країни.

Ібрагім Раїсі був обраний 2021 року за найнижчої явки на президентських виборах в історії Ірану. Тоді більшості, якщо не всім, поміркованим кандидатам було заборонено балотуватися. Включаючи колишнього президента Рухані.

"Якщо Хаменеї, верховний лідер, вирішить використати ці дострокові вибори як переломний момент, щоб відкрити політичний простір, щоб змусити людей знову голосувати, це може кардинально змінити ситуацію, а потім вплинути на успіх керівництва", — вважає Шабані.

За його словами, Хаменеї більше схильний до консервативного правління, ніж до відкриття політичного простору. Проте він завжди наголошував на явці виборців як на лакмусовому папірці легітимності системи.

"Лише минулого тижня у Тегерані, столиці, відбулися парламентські вибори з явкою 8%. 92% сиділи вдома. Це катастрофа…

У верховного лідера зараз є золота можливість, щоб зберегти обличчя, змінити курс, зробити розворот, відкрити простір, дозволити людям балотуватися. Та я визнаю, що результат може бути не таким, і ми можемо зіштовхнутися з протилежною ситуацією".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" проаналізував, чи вплине смерть Раїсі на підтримку Іраном Москви.

Теги за темою
Іран
Джерело матеріала
loader