Зберігати стійкість українцям найбільше допомагають віра в ЗСУ, родина, робота, віра та волонтерство, — дослідження Info Sapiens

14 травня Національна платформа стійкості і згуртованості презентувала результати соціологічного дослідження «Рівень стійкості та згуртованості українців».

Дослідження провела дослідницька агенція Info Sаpiens 12—14 квітня 2024 року шляхом інтерв’ю телефоном (метод САТІ). Опитали 1000 людей віком 16+ років із територій, підконтрольних Україні. Близько 29 % респондентів старші за 60 років, близько 54 % — 30—59 років, а близько 18 % опитаним менше 30-ти років, ідеться в презентації дослідження.

У результатах дослідження йдеться, що стійкість старших українців частіше підтримують віра в ЗСУ, бога та державу. Натомість українці молодших і середніх вікових груп частіше вказували чинником стійкості родичів, щоденну працю, участь у волонтерстві, а також усунення від негативних новин і культурні продукти.

У 2023 на це ж запитання у схожому соціологічному дослідженні «Формула стійкості України: основні складові під час війни та у поствоєнний період» українці відповіли майже так само. Найбільша зміна — цьогоріч віру в державу як джерело стійкості назвали 12 % опитаних, а минулоріч — 23 %.

Більшість опитаних, як і минулоріч, вказали, що найбльше країні бракує миру (56 %), справедливості (40 %) та єдності (31 %). Запит на них притаманний суспільству в цілому, проте стабільності (26 %) більше потребує молодь, а порядку (28 %) — люди старшої вікової групи, пояснила під час презентації результатів Анастасія Шуренкова, керівниця відділу соціально-політичних досліджень Info Sapiens.

Дослідники з’ясували, що майже кожний п’ятий українець зазнавав критики або несхвалення через політичні вподобання (17 %) та російську мову спілкування (15 %), кожний десятий — через належність до певного регіону (9 %) та українську мову спілкування (7 %). Дослідження показало, що за національність, російську мову спілкування та перебування за кордоном більше критикували молодь. Жителі Сходу значно частіше, ніж жителі інших регіонів зазнавали критики через належність до певного регіону, російську мову спілкування та тимчасове перебування на тимчасово окупованих територіях, резюмували дослідники.

Українці найбільше готові співпрацювати з україномовними українцями (78 %), переселенцями в громаді (57 %), жителями ЄС (48 %), російськомовними українцями (46 %) та українцями, що виїхали за кордон (39 %). Категоричне «ні» щодо взаємодії з росіянами (72 %), жителями так званих ЛНР і ДНР (45 %) і Білорусі (41 %).

71 % опитаних обрали як ефективну суспільну інституцію ЗСУ, 47 % — волонтерів, 27 % — Президента України, 26 % — СБУ, 18 % — громадські організації. Найстарші респонденти частіше за інші вікові групи називали церкву та мера/сільського голову, а молодші — СБУ та громадські організації.

За словами опитаних, ефективність взаємодії між мешканцями громади та їх місцевою владою для вирішення питань нині знизилася порівняно з часом до повномасштабного вторгнення (зараз взаємодію вважають ефективною 49 %, а до повномасштабного вторгнення — 54 %). Заважають дієвій взаємодії корупція (на думку майже кожного другого), недовіра громадян місцевій владі та небажання представників влади вирішувати питання громадян (на думку кожного четвертого), бюрократичні процедури та непрофесіоналізм представників влади (на думку кожного п’ятого).

Згідно з відповідями більшості респондентів, місцева влада має найбільше допомагати ЗСУ (46 %), боротися з корупцією (34 %) та облаштовувати укриття (18 %). 

Фото з презентації, інфографіка: national-platform.org