Чому ОТТ-сервіси не можуть зареєструвати всі свої фільми
Чому ОТТ-сервіси не можуть зареєструвати всі свої фільми

Чому ОТТ-сервіси не можуть зареєструвати всі свої фільми

Зареєструвати десятки тисяч фільмів за відведений час нереально. Особливо — не знаючи всіх параметрів, яких вимагає закон.

Відповідно до закону «Про медіа», ОТТ-платформи мають зареєструвати всі наявні в них фільми. Бо тепер демонструвати їх можна лише після внесення у реєстр. А це десятки тисяч стрічок у різних сервісах. Наприклад, на Megogo їх понад 15 тисяч, у найбільший пакет Sweet.tv входить 10 тисяч фільмів, а «Київстар ТБ» пропонує 20000 фільмів, серіалів, мультфільмів.

Реєстр фільмів має створити й вести Державне агентство з питань кіно. Однак наразі виконання цієї норми стало проблемою як для Держкіно, так і для самих платформ. Чому не вдається зареєструвати всі фільми, з’ясовував «Детектор медіа».

Що зробило Держкіно для запуску реєстру

У законі означили й час виконання цих норм. Держкіно мало впродовж шести місяців після того, як закон набуває чинності (тобто до жовтня 2023 року), забезпечити внесення всіх фільмів, яким видано державні посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів, до Державного реєстру. Також за цей час слід було перевірити всі фільми, яким видано прокатні посвідчення, чи немає в них пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Росії проти України.

Кабмін 10 жовтня видав постанову №1069 про створення в Україні Державного реєстру фільмів. Роботу самого реєстру Держкіно мало забезпечити в січні 2024 року.

У тестовому режимі реєстр запущено. Однак громадська організація «Платформа прав людини», яка моніторила впровадження закону за перший рік, звернула увагу на те, що Державне агентство з питань кіно не внесло в державний реєстр фільми, яким на день набрання чинності Закону України «Про медіа» видано посвідчення на право розповсюдження і демонстрування. Також воно ще не провело перевірки фільмів.

Що потрібно, щоби внести фільм до реєстру

Платформам необхідно подати заяву та заповнити анкету на сайті, де вказати інформацію про фільм і про заявника. А також додати інформацію про кінцевого бенефіціара компанії — отримувачки майнових прав на фільм із контактами, адресою проживання, паспортними даними тощо.

У самій анкеті реєстрації фільму потрібно подати інформацію про понад сотню позицій. А це, окрім назви, країни та студії-виробниці — рік виробництва, хронометраж, формат, анотація, інформація про режисера, сценариста, композитора, оператора-постановника, художника-постановника, продюсера, основного акторського складу. Щодо кожного з них потрібно вказувати країну громадянства, країну реєстрації, проживання або перебування.

Як ідеться в постанові Кабміну, фільми вносять у реєстр за результатом розгляду поданих документів протягом п’яти робочих днів від дня подання заяви. Держкіно приймає рішення про внесення фільму до Реєстру шляхом видання наказу.

Під час внесення фільму до Реєстру для кожного фільму встановлюється індекс глядацької аудиторії, залежно від якого визначають умови розповсюдження та/або демонстрування фільму суб’єктами кінематографії. Винятки становлять суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа.

Фільми для дитячої та загальної аудиторії не мають обмежень для показу. Для решти фільмів є три індекси вікових обмежень: 12, 16 та 18 років.

Внесення фільму до Реєстру потрібно оплатити. Вартість — 5% мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня календарного року. У січні 2024 року мінімальна зарплата становила 7100 грн. Тобто щоб зареєструвати один фільм, потрібно сплатити 355 грн, а щоб зареєструвати 15 тисяч фільмів, які є, наприклад, у бібліотеці Megogo, потрібно 5,3 млн грн. Однак, згідно з пунктом 30 Прикінцевих положень Закону України «Про медіа», впродовж двох років від дня набрання чинності цим Законом (31.03.2025) суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа звільняються від сплати зборів або інших платежів за внесення фільмів до Державного реєстру фільмів.

Виходить, щоб зареєструвати фільми безплатно, у платформ залишився один рік.

Чому ОТТ-платформи вважають, що зареєструвати всі фільми нереально

«Платформа прав людини» у своєму звіті щодо імплементації закону «Про медіа» звернула увагу, що Державне агентство з питань кіно не внесло в державний реєстр фільми, яким на день набрання чинності Законом України «Про медіа» видано посвідчення на право розповсюдження і демонстрування (строк виконання, визначений законом — 30.09.2023 року).

Те, що реєстр не створено, додає проблем ОТТ-платформам, які мають зареєструвати всі наявні фільми. Ірина Катющенко, керівниця юридичного відділу Megogo, під час презентації звіту «Платформи прав людини» розказала, що аудіовізуальні сервіси не в змозі зареєструвати всі фільми, наявні в бібліотеках, навіть якщо розподілять їх між собою. Бо для цього потрібно більше часу, ніж передбачено в законі, а також необхідно найняти цілий відділ співробітників, які лиш тим і займатимуться, що створюватимуть заяви на включення фільмів у реєстр.

Перша заступниця голови Держкіно Юлія Шевчук на це  відповіла, що реєстр наразі працює в тестовому режимі. Адже через обмежений бюджет програма була призупинена. Вона додала: щоб реєстр запрацював, потрібно кілька місяців.

«Детектор медіа» звернувся також по коментарі до Юлії Шевчук, представників найбільших ОТТ-сервісів Megogo, «Київстар ТБ» та Sweet.tv. Але коментарі отримав лише від останнього.

Керівник Sweet.tv Олександр Резунов розказав, що представники сервісів збиралися, щоби спільно знайти розв’язання цієї проблеми. «Без змін до законодавства ефективного шляху розв’язання цієї проблеми ми поки не бачимо», — такими, за його словами, були результати зустрічі. Під час презентації звіту «Платформи прав людини» Ірина Катющенко просила при внесенні змін до закону «Про медіа» збільшити час реєстрації на два роки.

«Основна проблема, що це просто неможливо виконати взагалі! Це обумовлено дуже значним обсягом контенту, що підлягає реєстрації, а також відсутністю у платформ інформації, яка вимагається при реєстрації», — сказав Олександр Резунов. Саме тому й заявки на внесення до реєстру компанія ще не подавала.

«Це досить обʼємна форма, що містить 6 розділів, де в кожному приблизно від 5 до 20 пунктів. Інформація, що запитується у багатьох із них, просто відсутня у платформ (наприклад, інформація щодо кінцевого бенефіціара компанії — отримувачки майнових прав на фільм: серія, номер паспорта, місце проживання, ІПН тощо, а також дані про основний акторський склад, режисера, автора сценарію, композитора, художника-постановника, включно з громадянством та іншими аспектами), оскільки ми отримуємо лише ту інформацію, яка зазначається в контрактах із правовласниками прав на фільм», — звернув увагу він. Тому зареєструвати ці фільми, за його словами, фізично неможливо силами працівників платформи, для цього необхідно залучати додаткових «проєктних» фахівців.

За його словами, на Sweet.tv — тисячі фільмів, і кількість контенту на платформі зростає.

«Переважна більшість контенту не є ексклюзивною, але це не розв’язує питання щодо реєстрації. Оскільки фільми й інший контент на платформі змінюються щодня, окремий контент може перебувати на платформі недовго. Але все одно на весь цей масив контенту потрібно здійснити реєстрацію», — додав він.

Яка частина з фільмів уже має прокатне посвідчення, Олександр Резунов не рахував, але каже, що «це число не буде значним, адже раніше прокатні посвідчення отримували не всі учасники медіаринку».

Голова Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна також сказала, що більшість учасників асоціації вважає дотримання обовʼязку зареєструвати всі фільми нереальним: «Медіасервіси на замовлення не є виробниками чи правовласниками фільмів. Вони укладають угоди з мейджорами на використання контенту й отримують каталоги фільмів із певною інформацією, яку вони не можуть змінювати чи доповнювати. Оскільки в каталогах містяться тисячі фільмів і це величезні обʼєми реєстраційних дій».

Для виконання цього обовʼязку асоціація просила робочу групу внести зміни в закон «Про медіа» та збільшити термін, у який платформи мають зареєструвати фільми. «Попередньо розробники змін до галузевого законодавства планують подовжити такий термін на один рік. Про це говорили на онлайн-зустрічі 1 травня за участі керівництва Національної ради. Зараз представники сервісів у діалозі з представниками Держкіно, яким були надані пропозиції зі спрощення анкети для реєстрації фільмів. У випадку спрощення анкети для внесення фільму в держреєстр час на реєстрацію фільмів може скоротитися, і завдання набуде більш реалістичного змісту», — додала Наталія Клітна.

Також АППК звернулася до проєкту Ради Європи «Свобода слова, свобода медіа в Україні» з проханням надати експертну допомогу. За словами Наталії Клітної, у відповідь їм запропонували провести експертне обговорення, щоби з’ясувати, які процедури існують у Європі, щоб напрацювати план дій.

Ілюстративне фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
Кіно кіновиробництво
Джерело матеріала
loader
loader