На жаль, ледь не щоденні заклики доощадливого використання електроенергії (особливо в години пікових навантажень) мало впливають на споживачів. Як показує практика, той, хто не має достатньо коштів, вже і так звик до економії, інші ж користуються електрикою (поки вона є) без особливих обмежень. Але не слід забувати, що після весняного руйнування агресором наша енергосистема суттєво ослабла. Адже зруйнована також значна кількість потужностей з виробництва електроенергії. А попереду нас чекають не тільки літні та осінні пікові навантаження, а й зима. Які заходи допоможуть нам хоча б зменшити аварійні відключення?
Звичайно, до зими ще час є для відновлення частини втраченого енергетичного виробництва. Не сходить з порядку денного й посилення захисту вцілілих і відновлених (новозбудованих) об’єктів електроенергетики. Цим уже займаються. Це справа власників енергооб’єктів і держави. Але не слід забувати й про споживачів електрики. Від них також багато чого залежить. Не дарма Державна інспекція енергетичного нагляду вважає, що «стан впровадження заходів з енергозбереження в країні є вкрай недостатнім, а в житлово-комунальному господарстві — критичним».
На «аварійці»
Наразі (в теплу пору року) енергосистема України розбалансована й дефіцитна, особливо ввечері. Внутрішньої потужності не вистачає, як тільки сонечко заходить за обрій. «Укренерго» включає аварійне споживання від європейських мереж. І це при тому, що сотні тисяч помешкань позбавлені електропостачання.
На жаль, на виховання відповідального споживача (як у країнах ЄС, де справжній енергетичний патріотизм напрацьовувався десятиріччями) у нас немає достатньо ні часу, ні коштів. Тому, крім закликів до ощадливого споживання, доведеться запроваджувати й матеріальні стимули. Фактично країна стоїть перед вибором: або жити в умовах постійних аварійних (не віялових) відключень, або в короткий термін навчитися споживати відповідально. І це стосується як компаній, так і споживачів-фізичних осіб.
Добровільне скорочення споживання електроенергії хоча б на 20% допомогло б стабілізувати роботу української енергосистеми, але, на жаль, обсяг добровільного скорочення використання електроенергії споживачами наразі незначний. І якщо юридичні особи сплачують за ринковим тарифом і їм при цьому час від часу відключають електроспоживання, то фізичні особи відключаються від електрики примусово лише в крайньому випадку, хоча сплачують за неї за доволі помірними тарифами (нічний тариф удвічі менший для тих, хто має двозонні лічильники).
Енергоносії не бувають дешевими
Єврокомісія та уряди ЄС уже напрацювали низку можливостей для економії в періоди енергетичної кризи:
- незначно зменшується температура в басейнах;
- в офісних будівлях, школах і садочках вимикають опалення на вихідні, канікули, свята;
- у певні години обмежується підсвітка архітектурних шедеврів чи навіть мостів;
- скорочується час роботи фонтанів;
- заходи економії застосовуються до підприємств, громадського транспорту, музеїв, ресторанів;
- у форс-мажорні періоди державних службовців просять більше працювати вдома, щоб не витрачати енергії на обслуговування офісних приміщень.
При цьому рекомендовані норми обігріву та охолодження приміщень значно жорсткіші, ніж в Україні. В певних країнах Європи навіть передбачені штрафи за світлову рекламу магазинів з першої години ночі до шостої ранку до 1500 євро та за роботу кондиціонера в комерційних закладах при відчинених дверях — до 750 євро.
Тож якщо ми не хочемо отримувати електрику за вимушеним графіком відключень, доведеться запроваджувати стимули для її заощадження. Ні, мова не про підвищення тарифів, про це і без нас подбають. Мова про диференціацію тарифів залежно від обсягів споживання. Що більше споживаєш, то дорожче й більше сплачуєш. Країна має достатній досвід у цьому питанні.
Може, комусь це не дуже сподобається, але сьогодні нам дійсно підходять переваги диференційованого тарифу. Адже:
- в умовах значної соціальної напруженості, зумовленої війною, таке тарифне навантаження буде соціально виправданим і зваженим;
- платитиме більше лише дуже заможна частина суспільства;
- не виникне передумов для збільшення і так значної заборгованості населення;
- дещо амортизується інфляційний тиск.
При цьому нижня цінова межа має поширюватися на електричну енергію для будинків, обладнаних опалювальними електроустановками, та негазифікованих будинків. Власникам багатозонних лічильників надається знижка на спожитий обсяг електроенергії залежно від часу доби. Тариф для багатодітних, дитячих будинків сімейного типу, деяких інших пільгових категорій мають бути встановлені за нижньою межею, незалежно від обсягу споживання.
Масове субсидування
Яким чином сьогодні вдається утримувати помірний тариф для всіх побутових споживачів? Система Покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергії передбачає компенсацію тарифів для населення за рахунок прибутків НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго». Нагадаємо, що оператор ДніпроГЕСу «Укргідроенерго» вже заявляв, що «після пошкодження станції компенсація ним тарифів для населення опинилася під загрозою».
Де-факто держава надає субсидії всім побутовим споживачам України, хоча вищезгадані прибутки держкомпаній могли б бути спрямовані на поповнення бюджету. Але втрати цих компаній від війни суттєві, тому про колишні прибутки можна лише мріяти. Відповідно, розраховувати на незмінність сьогоднішнього тарифу марно.
Зрозуміло, при зрівнялівці фінансовий тягар однаково розподіляється між незаможними, середнім класом і доларовими мільйонерами. Але субсидіювати 500-метрову віллу в Києві чи Львові безглуздо. Подеколи вони нафаршировані пішохідними доріжками з датчиками тепла та вологості, басейнами та іншими присадибними «девайсами» не першої необхідності. Тому розмір субсидії (фактично з державного гаманця) для люксових помешкань неспіврозмірно більший.
Якщо все залишити, як є, то, по-перше, суттєвого зростання тарифів не уникнути. По-друге, сплачуватимуть їх усі без розбору. Вже сьогодні можна очікувати підвищення тарифу з червня чи липня. При цьому активно дискутується ідея 3,50 грн/кВт·год для всіх.
Однак у цьому разі дисбаланси наростатимуть, бо посилиться фінансове навантаження на незаможних громадян і середній клас. Відповідно, зменшиться споживання продуктів та інших товарів, адже для сплати нового тарифу багато кому доведеться економити не лише на електроенергії.
Субсидії малозабезпеченим верствам лише частково амортизують тягар. Процес піде по замкненому колу, через відносно короткий проміжок часу виникне необхідність провести повторну та наступні цінові екзекуції.
Мінімальний тариф «плюс»
Зрештою тепла підлога на сотнях метрів приватної оселі має оплачуватися інакше, ніж базові електроприлади в звичайній стандартній квартирі.
Через викривлення ціни на ринку (перехресне субсидування) промислові споживачі закладають високі витрати на електроспоживання (цієї зими до майже 8 грн/кВт·год) у вартість своєї продукції.
Отже, громадяни платять за «дешеву» електрику «для всіх» у вищій ціні товарів і послуг. Повернення до диференційованого принципу ціноутворення — це не дуже популярне рішення, яке, втім, не має альтернативи в умовах воєнного часу.
Лише за застосування прогресивної шкали є можливість поки що «не рухати» існуючого денного тарифу 2,64 грн (або принаймні несуттєво його збільшити) для переважної частини домогосподарств.