Після окупації ЧАЕС наукові дослідження проводяться на близько 50% території заповідника

До окупації наукові дослідження проводилися на 95% території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, сьогодні збір даних можливий лише на 50% дослідних ділянок.

Про це в коментарі Укрінформу повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.

«Окупація у березні 2022 року мала значний вплив на наукову діяльність Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Внаслідок окупації та втрати доступу до частини території заповідника через забруднення вибухонебезпечними предметами і мінами було призупинено дослідження, які потребують безпосереднього перебування на місці дослідження, на лівому березі річки Прип’ять та північній частині зони відчуження. Якщо у 2021 році науковими дослідженнями в натурі (збір даних на дослідних ділянках) було охоплено 90-95% території заповідника, то у 2022-2023 роках - близько 50% території», - йдеться у відповіді Міндовкілля.

За період окупації території заповідника було пошкоджено і втрачено частину наукового обладнання, яке використовувалось для вивчення фауни і було задіяне в міжнародних проєктах. Також призупинені деякі наукові проєкти, які здійснювались за рахунок зарубіжних партнерів. Зменшилися можливості залучення коштів для наукових досліджень і розширення матеріально-технічної бази через загрозу повторного вторгнення російських військ і можливу втрату обладнання і техніки.

Наразі через обмежений доступ призупинено дослідження старовікових лісів, що можуть бути віднесені до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів. Втрачено доступ до територій пожеж 2015 та 1992 років, частини досліджуваних ділянок в межах згарищ 2020 року.

Сьогодні наукові дослідження переважно проводяться в межах південної частини зони відчуження. Як повідомляють у міністерстві, співробітники заповідника продовжують або відновили вивчення складу та чисельності фауни і флори зони відчуження. Зокрема, здійснюється дослідження птахів як на осінній і весняній міграціях, так і на гніздівлі. Як результат фіксуються нові види для даної території.

Торік у співпраці з партнерами заповідником було проведено первинну інвентаризацію лишайників та водоростей, груп флори, не охоплених дослідженнями минулих років. Здійснюються вивчення динамічних змін рослинного покриву на згарищах та порушених ділянках ґрунту через будівництво фортифікаційних споруд (окопів).

Фахівці вивчають також процеси відновлення рослинності на згарищах минулих років, у тому числі деревостану, а також складу фауни в цілому. Здійснюють збір, узагальнення і аналіз метеорологічної й гідрологічної інформації. Започатковано збір даних про гідрохімічний стан водних об’єктів.

Окремим напрямом наукової роботи є дослідження території з метою створення водно-болотного угіддя «Гирло Прип’яті» та внесення його до переліку Рамсарської конвенції.

За результатами низки досліджень протягом 2022-2024 років співробітниками заповідника видано понад 65 наукових публікацій в періодичних наукових виданнях і збірниках конференцій.

Як повідомлялося, у Чорнобильській зоні відчуження планується розвиток наукового хабу. Проєкт, заснований Державним агентством з управління зоною відчуження, має на меті залучення фахівців з усього світу для отримання нових науково-технічних даних щодо наслідків катастрофи, впливу радіоактивного забруднення на довкілля, людину та матеріали, а також підготовки основ економічних рішень у відповідних галузях.

Фото: Anton Petrus/Getty Images