Чи загрожує депортація біженцям з простроченими паспортами: думка юристів
Чи загрожує депортація біженцям з простроченими паспортами: думка юристів

Чи загрожує депортація біженцям з простроченими паспортами: думка юристів

Припинення консульських послуг для українців за кордоном не позбавить їх статусу біженця в країнах Європи, але може створити для наших громадян певні бюрократичні проблеми на місці. Таку думку в коментарі "Радіо Свобода" висловила юристка з міграційного права Юлія Зелвенська, яка очолює відділ правового забезпечення і судових процесів Європейської ради у справах біженців (Брюссель).

Вона зауважує, що для отримання статусу біженця в ЄС українцям не обов’язково мати дійсний закордонний паспорт: достатньо довести сам громадянства України. Для цього зокрема підійде внутрішній паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та інші документи. Але в деяких випадках, залежно від особливостей бюрократії в конкретній країні перебування, це означатиме більше клопоту за відсутності закордонного паспорту.

Наприклад, в Бельгії місцеве законодавство вимагає наявності саме закордонного паспорту для надання тимчасового захисту. "Вони можуть спочатку відмовити, але є таке положення, що відмова має бути в письмовій формі, і тоді ви її можете оскаржити. Тобто це означає, що тепер буде значно більше адміністративних моментів", – пояснює Зелвенська.

Крім того, багато залежатиме від політичної позиції уряду конкретної країни. Наприклад, Німеччина вже підтвердила, що для неї головне – встановити особу біженця, а наявність саме закордонного паспорту значення не має.

"Міграційна політика – це не тільки про захист, це так само про ринок праці. В принципі є багато країн, наприклад, як Бельгія, де не вистачає робочої сили і ринок праці незаповнений. І звісно, що в таких країнах буде більше варіантів для того, щоби отримати посвідку і легалізуватися, наприклад, на трудових підставах", – зазначила юристка.

Адвокат з міграційного права, офіцер ЗСУ Олексій Скорбач додає, що міжнародний захист надається українцям, незалежно від статі та з огляду на загальну військову небезпеку.

"Особи, які отримали захист (статус біженця або тимчасовий, чи додатковий), не можуть бути повернуті до країни, де їм загрожує небезпека. Військові дії – один із ключових елементів у визначенні додаткового захисту за міжнародними нормами", – підкреслив він.

Обоє юристів переконані, що зупинка консульських послуг для чоловіків лише додасть бюрократичної роботи чиновникам в низці європейських країн, але на депортацію українців навряд чи десь зважаться.

"Є реальна можливість, що ті країни, які ухвалюють рішення про депортацію, просто поринуть у судові справи про депортацію, оскаржень тощо", – вважає Скорбач.

Україна призупинила консульські послуги для чоловіків

Як писав УНІАН, 23 квітня українські дипустанови за кордоном припинили надавати консульські послуги українським чоловікам мобілізаційного віку. Юристи розкритикували дії українського МЗС, як такі, що порушують права громадян.

Голова МЗС Дмитро Кулеба пояснив таке рішення необхідністю справедливості та тим, що "хлопці в окопах дуже втомилися". Але як саме бюрократичні проблеми біженців допоможуть фронту, міністр пояснити не зміг.

Після цього міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна не виключає можливої депортації тих українських чоловіків, які не зможуть пролонгувати право на тимчасовий захист.

Джерело матеріала
loader