Коли розблокують кордон з ЄС? Інтерв'ю з міністром Сольським - про переговори з поляками, власне звільнення та ринок землі
Коли розблокують кордон з ЄС? Інтерв'ю з міністром Сольським - про переговори з поляками, власне звільнення та ринок землі

Коли розблокують кордон з ЄС? Інтерв'ю з міністром Сольським - про переговори з поляками, власне звільнення та ринок землі

Міністр Микола Сольський вважає, що з поляками постійно треба буде спілкуватися, аби не було загострень на кордоні.

Блокада кордону з Польщею триває вже пів року. Хоча активна фаза вже спала, польські фермери не поспішають розблоковувати пункти перетину, вбачаючи загрозу в українських товарах. Попри це Мінаграполітики України провело масштабні переговори у Варшаві, на які були залучені не тільки посадові особи, але й представники українських та польських аграрних асоціацій.

В інтерв’ю "Телеграфу" міністр Микола Сольський сказав, що це не останній раунд зустрічей. Але вже є позитивні зміни. Також Сольський відреагував на чутки про ліквідацію міністерства та чи дійсно міністр економіки Юлія Свириденко намагається вибити з-під нього крісло.

"Що засмутило міністра"

У кінці березня у вас відбулася міжміністерська зустріч з вашим колегою, польським міністром сільського господарства Чеславом Сєкєрським. Розмова тривала шість годин. Ви тоді сказали, що формат зустрічі із аграрними асоціаціями дуже зручний для спілкування. Враховуючи, що блокада кордону почалася ще у листопаді минулого року, чому вперше такий формат відбувся лише зараз?

За цей час з паном Сєкєрським ми спілкувалися разів п’ять, як мінімум. Очевидно, в певний момент стало зрозуміло, що без асоціацій з двох сторін, і в тому числі без тих людей, які впливають безпосередньо на блокування з польської сторони, ці зустрічі не можна проводити. Треба було в першу чергу говорити з ними. Бо це виглядало так: ми між собою щось говорили, потім міністри йшли до своїх асоціацій і у них починалось нове обговорення та дискусія.

Польська сторона не відразу відповіла на пропозицію такого формату. Чому? Тому що таку зустріч потрібно підготувати. Крім того, в Польщі нещодавно відбулись місцеві вибори. Це теж певним чином впливало. Перед виборами різні політичні партії, як правило, намагаються використати асоціації у своїх кампаніях. Як і всюди, у нас теж таке деколи буває.

Ми буквально за дві години погодили, хто поїде від України, зідзвонилися, домовилися, хто що має підготувати. Ми пропонували раніше зустрітися, разом з тим польська сторона запропонувала організувати цю дискусію під час спільного засідання Урядів у Варшаві.

У кінці лютого представники Кабміну, в тому числі ви, поїхали на кордон з Польщею і запросили також представників польського уряду. Для чого, якщо навіть тоді прем’єр Польщі Туск повідомив, що зустріч була домовлена на кінець березня?

У той момент багато було робочих зустрічей на заході країни. Був приїзд прем'єр-міністра Данії. Крім того, були робочі моменти на кордоні, щоб подивитися, що там відбувається, в тому числі з чергами. Також там прозвучали важливі заяви від прем'єр-міністра України. Частина з цих заяв, наприклад про необхідність заборони імпорту в ЄС продуктів з Росії і Білорусі. Які потім підхопили наші колеги в Європі і зараз запущена процедура в ЄС для оформлення таких рішень.

Ви, напевно, бачили ваше фото із зустрічі із польськими колегами. Розкажіть, будь ласка, що ви в цей момент обговорювали і що вас тоді так згнітило, розгнівало?

Мене нічого не гнітило і особливо не розгнівало. Я вже не пам'ятаю, то ж довга зустріч була. В той момент, можливо, мімікою так відреагував на якусь фразу.

Ви не шість годин були з таким виразом обличчя?

Не шість годин. Дивіться, українська сторона поводилась дуже толерантно, дуже предметно. І це, до речі, зазначили самі поляки, в тому числі польські асоціації.

Ви на тій зустрічі представили полякам аналіз українського експорту в Польщу та інші країни ЄС. Що до них стало новою інформацією?

Багато було нового. Початок був емоційний, всі хотіли виговоритися. Це прогнозовано, по-іншому і не могло бути. Потім, оскільки ми вже мали попередні розмови з міністерством і про що вони хочуть говорити, то відповідно ми по цих продуктах підготувалися. І взяли голів асоціацій, по цих напрямках.

Про що ми говорили? Про експорт та транзит зерна, про мед, соки (в першу чергу — яблучний концентрат), малину, яйця, курятину та цукор.

По цукру ми домовились зустрітись на рівні асоціацій окремо. По малині та соках ми визначилися переговорити в Литві, що й зробили 5 квітня. По меду голови асоціації домовились одразу на місці. Питання щодо яєць та курятини було знято, коли ми показали цифри експорту. Виявилося, що там проблем немає, в Польщу цього товару йде не багато.

"Цифри без коментарів нічого не означають"

Що по зерну?

По експорту зерна, ми сказали, що вже 10 місяців не веземо його в Польщу. Транзит ні на що не впливає, він невеликий. Весь транзит за місяць через Польщу — це як приблизно експорт зерна з українських портів за день.

Тому коли ми розклали цифри, то побачили, що проблем не багато. Вже в кінці цієї зустрічі представники фермерів готові були домовитись. Вони були готові піти з двох заблокованих пунктів пропуску на кордоні.

Про транзит. Ми з польським міністром за три тижні до цього зустрічалися у Львові, він казав, що їх хвилює транзит. Я розповів, що ми зустрілися з нашими трейдерами, уточнили в них плани, і, враховуючи ситуацію, обговорили з асоціаціями можливість утриматися від нових контрактів. Насправді й діючих контрактів було та є небагато — половина в Гданськ, половина в Німеччину та Нідерланди. І це ні на що не впливало. Поляки, в принципі, з цим погодилися.

Мені здається, що ми майже досягнули згоди по цьому питанню. Але в певний момент дехто з учасників вирішив, що польські фермери не зрозуміють. Це було емоційне питання. Я казав, що ми не домовимось, якщо будемо керуватися виключно емоціями.

Тому спробуємо домовитися на наступній зустрічі. Ми погодили, що раз на місяць будемо зустрічатися, щоб врегульовувати поточні питання і щоб далі мати можливість в такому форматі між собою працювати.

Чи можна казати, що полякам не було відомо жодних цифр, поки ви їм не надали?

Так не можна сказати. Якоюсь інформацією вони володіли, якоюсь ні. Якусь інформацію вони нам сказали. Але цифри без коментарів нічого не означають.

От, наприклад, польські цукровики боялись, що ми за три місяці завеземо дуже багато цукру. Вони казали, що ми в березні завезли понад 70 тисяч тонн в Європу. То ж, напевно, в такому розмірі будемо везти ще три місяці.

А потім ми зустрічаємося з нашими виробниками, вони кажуть, що не мають такого об'єму цукру згідно з вимогами якості, які хочуть покупці в ЄС. Тобто це вже заспокоює поляків.Таких розмов багато. Наприклад, по транзиту. Вони не розуміли цифри, поки ми їм не показали.

З приводу транзиту, ще одна людина відзначилася своїми емоціями. Це заступник міністра Міхал Колодзєйчак, Українська зернова асоціація звинуватила його у неадекватній поведінці. Нібито через нього не вдалося досягти результатів. Він натомість пояснив, що у вас були суперечки щодо транзиту зерна. Розкажіть, що ж змусило заступника так реагувати?

Я не буду це коментувати.

Ми озвучили цифри, які взяли в українських експортерів. Розповіли, скільки вони планують транзиту за найближчі два місяці, навіть плюс за червень, до нового сезону. У більшості після цього питань не виникло.

Дійсно, була там частина представників з польської сторони, у яких виникли питання, як це пояснити своїм фермерам.

Якраз після вашої зустрічі фермери зустрілися з польським міністром, у них була жвава дискусія щодо цього.

Це було за тиждень до виборів. На мою думку, це найгарячіша пора.

Звичайно. Але фермери звинуватили Сєкєрського в порушенні домовленостей, укладених в Ясьонці 19 березня. Через те, що польська сторона не заборонила повністю транзит українського зерна.

Були коментарі від польської сторони, що під час зустрічі з нами вони побачили реальні цифри. Ми нормально спілкуємося, я надіюсь, що вони не планують таких кроків.

Про збитки від блокади

Ваш прогноз, коли блокада закінчиться?

Я не хочу бути прогнозистом. Сподіваюся, що цю дискусію ми закриємо до кінця цього місяця.

Але в нас час від часу можуть виникати інші питання. Ви ж знаєте, що крім аграріїв деколи блокували кордон і перевізники. Очевидно, нам постійно треба буде спілкуватися, постійно будуть виникати питання, які треба буде вирішувати.

Коли ви спілкувалися з представниками польських фермерів, асоціацій, як часто від них лунали російські наративи?

Справа не в російських наративах. Всі, хто були на зустрічі, абсолютно впевнені, що вони друзі України. Щиро впевнені. Просто цю ситуацію час від часу використовують росіяни. І кожен по будь-який бік кордону, як з польського, так і з українського, може не свідомо стати їх інструментом. Звісно, коли хтось робить це свідомо, то це біда та злочин. Очевидно, були якісь професійні провокатори, які навмисне накручували ситуацію. Я їх на цій зустрічі не помітив, сподіваюся, що їх не було.

Яких збитків зазнала Україна за час блокади кордону?

Важко підрахувати. Я бачив цифри НБУ (350-400 млн дол. США). Давайте, як закінчиться блокада, ми їх порахуємо.

Чому? Тому що їх не можна рахувати просто по вартості. Таким простим способом: що до блокади стільки їхало в Польщу, а після початку блокади стільки, і різницю вважати збитками. Тому що цей товар міг піти іншим шляхом. В нього могли з'явитися додаткові накладні затрати. Оце і є збитки.

Усі збитки ми порахуємо буквально протягом тижня-двох, як тільки закінчиться блокада.

Підсумовуючи тему блокади, ситуація загострювалась таким чином через місцеві вибори у Польщі?

Дивіться, це не є якась специфіка польської політики. В кожній демократичній країні перед виборами є багато емоцій. І політики намагаються використати будь-які протести для того, щоб за них більше людей проголосували. До цього треба ставитись спокійно.

"Україна мала одне з найгірших аграрних законодавств в Європі"

Тепер перейдемо трохи в політичну складову. Вже неодноразово лунали поки що неофіційні заяви про те, що ваше Міністерство можуть знову приєднати до Міністерства економіки, як це вже було у 2019 р. Що вам про це відомо?

Від кого неофіційні заяви?

Від парламентарів.

Я не чув від парламентарів таких заяв. Чув їх лише від журналістів. Можу сказати, що не чув навіть неофіційних заяв від осіб, які приймають рішення щодо об'єднання. Це перше.

Друге — я не буду говорити, що міністерство щось робить, або чогось не робить. Кожен міністр вважає, що його Міністерство робить багато. Є інші речі, на які треба звернути увагу.

В європейських країнах, в усіх країнах Євросоюзу, є аграрне міністерство. В більшості країн вони мають ще значно ширші функції, ніж в Україні. 40% документів, які треба погодити Україні з ЄС про приєднання, пов'язані з сільським господарством та продуктами харчування.

Тому я вважаю, що об’єднання міністерств в принципі є нереальним.

Чому тоді у 2019 році ви підтримували цю ідею?

Тоді не йшлося про підтримку. Тоді це виглядало трохи по-іншому. Новий уряд зразу робив по-іншому. Але чомусь через певний час міністерства роз’єднали.

В 2019-му році Україна мала одне з найгірших аграрних законодавств в Європі, тому пріоритет був зовсім інший. Нам треба було дуже сильно змінити та лібералізувати нормативну базу. І нам це вдалося. Це було основне завдання. Ми це зробили. Тепер ми, навіть під час війни, одні з найконкурентніших в Європі.

"Рано чи пізно звільнять всіх нас"

Як часто ви бачитесь з Володимиром Зеленським?

Коли він визначить, тоді й бачуся. Це може бути раз в місяць, раз у два місяці. Ви маєте на увазі не онлайн, а фізично?

Так, приходите до нього в кабінет.

Я, чесно кажучи, не рахував. Є онлайн-наради, де присутній президент. Це може бути частіше.

Ви вважаєте себе ефективним міністром?

Не знаю. Можете інших запитати.

Якщо вас не звільняють, то значить…

Рано чи пізно звільнять всіх нас.

А ви особисто ще не думали над тим, що піти?

Я до цього ставлюсь спокійно. Як керівництво країни вирішить, так і будемо робити. Я впевнений, що в цій країні є багато можливостей, де себе можна знайти.

Які у вас стосунки з першим віцепрем’єр-міністром України — міністром економіки Юлією Свириденко?

Нормальні, робочі.

Вона багато цікавиться аграрним напрямом в країні. Чи не вбачаєте конкуренції?

Аграрка — частина економіки. Юлія Анатоліївна, як перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки має, в тому числі, аграркою цікавитися як і всіма іншими сферами економіки.

Я не вбачаю конкуренції, ми зі Свириденко маємо більше партнерські, урядові відносини.

Ви з нею часто зустрічаєтесь, спілкуєтеся?

Буває по-різному. Можемо тиждень не спілкуватися, а можемо і 10 разів на день говорити.

Тобто ви можете спростувати чутки про те, що Свириденко хотіла б, аби міністерство аграрної політики приєдналося до її міністерства?

Я не чув такого від Юлії Анатоліївни.

"Ринок землі зростає"

Розкажіть про особливості посівної та як може змінитися розподіл площ за культурами?

Сильно не зміниться у порівнянні з попереднім роком. У нас трохи менше озимої пшениці, її вже посіяли. Кукурудзи буде приблизно стільки ж, як і минулого року. І ми думаємо, що трохи збільшиться площа сої та, можливо, в незначній мірі збільшиться соняшник. По ріпаку такі самі цифри, як і в попередньому сезоні.

У 2022 році ви казали, що потрібні роки на відновлення агропромисловості через війну.

Я і зараз так вважаю. Тому що, окрім відновлення, ми втратили динаміку. Це велика проблема. Це ж питання не просто відновити елеватор, а відновити динаміку росту. На це підуть роки.

Вистачає людей для цього?

Не вистачає. Та їх і до війни не вистачало. Зараз тим більше.

Що відбувається з ринком землі?

Все працює.

Скільки вже продано?

За ці 2,5 роки продали від 1 до 2% землі сільськогосподарського призначення

Це нормальний результат?

Для таких країн, як ми, це нормально. Цього року ринок далі зростає. Якщо ми візьмемо декілька місяців з початку цього року і порівняємо з декілька місцями минулого року, то десь в середньому в 4 рази більше угод. І ціна десь на 20% більша. Це нормально. Тому в середньому в рік буде продаватися 1,5-2% землі.

Теги за темою
Україна
Джерело матеріала
loader