Деталі
Стримінговий сервіс використав фотографії, щоб проілюструвати її "життєрадісну, щасливу, впевнену і дуже щиру" особистість, як описав дівчину шкільний друг Нам Нгуєн. Зображення, які з'являються приблизно на 28-й хвилині фільму "Що зробила Дженніфер" від Netflix, мають усі ознаки знімків, згенерованих штучним інтелектом: деформовані руки, нереалістичні частини обличчя та зубів, викривлені об'єкти на фоні та інше.
На одному з фейкових знімків можна помітити, що пальці на обох руках жінки ніби злилися одне одним, плече дивно викривлене доверху, волосся змішалося з шафою й утворило щось схоже на вуха чи роги, а фотографії, нібито наклеєні на шафу, взагалі є повною нісенітницею.
Одна з підробних фотографій / Фото Futurism
Інший знімок показує ту ж дівчину, в якої можна побачити занадто довгий передній зуб, хоча перша фотографія нічого такого не мала.
Підробний знімок / Фото Futurism
Використання генеративного ШІ для опису реальної людини в документальному фільмі про справжній злочин викликало невдоволення глядачів. Вони вважають, що вигадування наративу заради розваги – це "втручання в саму тканину реальності з метою маніпулювання правдивою історією, яка насправді сталася". Можливо, компанія пішла на такий крок через те, що не отримала дозволу на використання реальних знімків.
До цього можна додати й загальну тенденцію до критики штучного інтелекту. Існує певна кількість людей, які виступають не лише проти використання ШІ в кінематографі (згадаймо страйки, які охопили всю індустрію торік), а й взагалі проти існування ШІ в тому вигляді, в якому він розроблений сьогодні. Річ у тім, що для навчання алгоритмів часто використовуються неліцензійні матеріали. Компанії буквально "згодовують" нейромережі терабайти знімків, не хвилюючись про право власності. В результаті ШІ видає зображення, згенеровані з частин незаконно використаних знімків.
Netflix поки що не коментував ситуацію.