За рік понад три тисячі медіа отримали ліцензію на діяльність

За рік після ухвалення закону про медіа ліцензію на інформаційну діяльність отримали 642 аудіовізуальні медіа, три постачальники комунікаційних послуг, 290 онлайн-медіа, 2115 друкованих видань.

Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі, на якому було презентовано проведене громадською організацією «Платформа прав людини» дослідження щодо імплементації Закону «Про медіа» через рік після його ухвалення.

«За досліджуваний період, після набрання чинності законом, 642 аудіовізуальні медіа, три постачальники комунікаційних послуг, 290 суб'єктів у сфері онлайн-медіа, 2115 друкованих видань отримали ліцензію на свою інформаційну діяльність та перенесені до Реєстру суб'єктів у сфері медіа», - зазначив медіаюрист ГО Євген Воробйов.

Він додав, що протягом звітного періоду регулятор відмовив у реєстрації трьом медіа на підставі невідповідності структури власності.

Воробйов також зауважив, що з 28 нормативно-правових актів, ухвалення яких було передбачено законом, прийнято 18, з пропуском строків - 6 (мали бути ухвалені до 31 серпня 2023 р.), не прийнято 4.

Учасники круглого столу наголосили на перевагах і недоліках закону про медіа, а також відзначили його важливість для України та її євроінтеграції.

«Ця законодавча ініціатива є частиною курсу на інтеграцію з Європейським Союзом, яка була розроблена спільно з державними органами, міжнародними партнерами та громадським сектором», - зазначила директор міжнародної організації "Інтерньюс Нетворк" Джилліан Мак-Кормак.

На переконання голови підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, Закон «Про медіа» «став досягненням політичної консолідації усіх парламентських фракцій та груп навколо питань свободи слова та євроінтеграції».

Своєю чергою голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив на певних проблемах, зокрема у контексті нормативної та фінансової залежності регулятора від виконавчої влади. За його словами, фінансова залежність медіарегулятора «не є припустимою з точки зору європейських стандартів». Щодо нормативної залежності, то парламентський комітет «працює над вирішенням цих питань», зауважив його голова.

Як повідомляв Укрінформ, 13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про медіа". Він визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду у цій сфері.