Законопроєкт про мобілізацію: покарання ухилянтів, повторна ВЛК та оновлення даних для чоловіків за кордоном

Верховна Рада має розглянути законопроєкт про мобілізацію цього тижня.

Верховна Рада України 7 лютого 2024 року підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Після голосування до документа подали 4294 правок, які Комітет з національної безпеки та оборони розглядав від кінця лютого. Комітет затвердив остаточний текст законопроєкту перед другим читанням.    

І вже цього тижня, 10–11 квітня, парламент має розглянути законопроєкт про мобілізацію у другому читанні.

ТСН.ua зібрав все, що наразі відомо про норми, які були підтримані комітетом у мобілізаційному законопроєкті.

Що буде в законі про мобілізацію

• право на демобілізацію мають особи з інвалідністю та звільнені з полону;
• обмежено придатні військовозобов'язані повинні пройти повторну ВЛК протягом 12 місяців;
• військовозобов'язані, яким встановлено II або III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;
• для чоловіків віком від 18 до 60 років без військово-облікових документів обмежать надання консульських послуг;
• на вимогу ТЦК чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані та ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Скандальна мобілізація: драконівські штрафи і нові сюрпризи для ухилянтів!

Як ухилянтів обмежуватимуть у праві керувати авто

У проєкті закону йдеться – якщо громадянин України у строки, встановлені законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не виконав вимоги ТЦК та СП про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом, то – ТЦК та СП звертається до суду з позовною заявою.

У ній йдеться про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації:

• військкомат подає позов до суду протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають ТЦК та СП право пред'являти позовні вимоги, відповідно до закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Суд розглядає позов в письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Проте суд може відмовитись приймати позов, якщо ТЦК та СП не доведуть, що:

• громадянин не виконав обов'язки, передбачені законом;
• особу не можна було привести до ТЦК та СП без цієї міри.

Рішення суддів за цим позовом підлягають негайному виконанню. На апеляцію є 15 днів.

Народний депутат Олексій Гончаренко розповів, що у новому варіанті закону не передбачена демобілізація після 36 місяців служби навіть за рішенням Ставки. Також до законопроєкту не включили норму про ротацію військовослужбовців.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський надіслав лист до голови Міноборони Рустема Умєрова з відповідним проханням. Тепер Уряд має подати на розгляд Верховної Ради окремий законопроєкт про демобілізацію та ротацію військовослужбовців.

Комітет парламенту з питань нацбезпеки, оборони та розвідки вилучив із законопроєкту про мобілізацію норми про фінансове заохочення тих, хто вже воює на фронті, зазначив нардеп Ярослав Железняк.

Мотиваційні норми законопроєкту

• можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з Міноборони;
• додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів;
• час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
• щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
• право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тис. грн після першого року військової служби та ще 100 тис. грн після другого;
• військовослужбовцям їхнім дружинам / чоловікам не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
• право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. гривень;
• врахування у вислугу років одного місяцю служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
• у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
• додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону із збереженням грошового забезпечення;
• розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 млн.

Обов’язки військовозобовʼязаних громадян

• пройти медогляд під час мобілізації;
• уточнити свої дані в ЦНАП / ТЦК СП / електронний кабінет військовозобовʼязаного. Мобілізувати в ЦНАПі не можуть, лише уточнити дані;
• постійно мати про собі з собою військово-обліковий документ (ВОД) під час дії воєнного стану.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Нардепи "рознесли" УРЯДОВИЙ законопроєкт про штрафи та ув'язнення ухилянтів!

Оновлення даних у ТЦК для чоловіків за кордоном

Нардеп та член комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський заявив, що, серед іншого, чоловікам пропонується оновлювати дані в ТЦК дистанційно, якщо вони перебувають за кордоном.

За його словами, українці, що перебувають за кордоном, зможуть оновити дані в декілька способів:

• через електронну адресу;
• через телефонний дзвінок;
• через електронний кабінет.

Нардепка Ірина Фріз в ефірі "Радіо Свобода" розповіла, що оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном за наявності військово-облікових документів, як це передбачає законопроєкт про мобілізацію, необхідне для розуміння кількості громадян України за кордоном.

"Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60 днів від часу набуття чинності цього закону з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном", – пояснила Фріз.

Депутатка наголосила, що про депортацію з-за кордону українців не йдеться.

"Зараз згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони", – додала Ірина Фріз.

Кому надається право на відстрочку

• заброньованим;
• визнаним особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців; 
• жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;
• жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю  І чи ІІ групи;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю  ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю  ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; 
• які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю  І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
• членам сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
• жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу.

Штрафи за порушення мобілізації та військового обліку

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію у розмірі від 3400 до 59 500 грн. Йдеться про законопроєкт №10379.

• за порушення правил військового обліку – штраф від 3400 до 5100 грн;
• за повторне порушення або в особливий період – штрафи від 17 000 до 22 500 грн.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час:

• штрафи від 5100 до 8500 грн для громадян;
• штрафи від 17 000 до 34 000 грн для посадових та юридичних осіб.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час:

• штрафи від 17 000 до 22 500 грн для громадян;
• штрафи від 34 000 до 59 500 грн для посадових та юридичних осіб.

Читайте також провідні новини дня: