Росія чинить терор проти Харкова, паралельно через пропаганду поширюючи інформаційні кампанії серед містян, що нібито планується масштабний наступ на місто.
Паралельно із цим українські дрони залетіли далеко в тил РФ, де під ударом опинились російські військові підприємства та нафтопереробні заводи (НПЗ).
Які ще сталися події у російсько-українській війні за тиждень, що минає, читайте в огляді від Фактів ICTV, зробленому спільно із керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.
Терор проти Харкова
Протягом минулих тижнів з боку російської авіації, в тому числі у вигляді ударних дронів Shahed-131/136, посилився терор проти Харкова: місто регулярно обстрілюють, почались удари керованими авіаційними бомбами (КАБами). Також ворог застосовує тактику подвійних ударів по одному і тому ж місцю, внаслідок чого гинуть, зокрема, рятувальники, які прибувають на місце першого влучання.
Паралельно із цим з боку РФ з’явились масштабні інформаційно-психологічні операції щодо того, що Харків нібито має стати місцем наступного наступу Росії. Як зазначали в Головному управлінні розвідки Міноборони України, це здійснюється зокрема й для того, щоб створити дестабілізацію всередині українського суспільства.
Олександр Мусієнко пояснює, що для російських військ подібні атаки не дають впливу на поле бою, а метою є саме створення враження, що Харків буде основним полем бою. А терор міста здійснюється зокрема й тому, що в Росії є такі можливості, оскільки Харків знаходиться поблизу з російським кордоном.
– Ті міста, які найближче, вони зазнають найбільше ударів… Росія просто намагається вести терор по тих місцях, куди вона дістає. Росію, думаю, влаштувала б картинка, коли в Харкові виникає паніка, і велика кількість людей виїжджає. Вони ж вже давали у своїй пропаганді матеріали, де кажуть, що дивіться, нібито у вихідні дні харків’яни виїжджають з міста… Тому мета це просто руйнація, терор проти місцевого населення, а також сіяння паніки та деморалізації. Також метою є саме створити враження, що на Харків буде великий і масштабний наступ, – каже експерт.
Він підкреслив, що не варто шукати раціональну мету в терорі росіян проти Харкова, яка б могла дати Кремлю перевагу на полі бою.
Ситуація на фронті
Протягом цього тижня стало зрозуміло, що однією з наступних цілей російських військ, де вони продовжуватимуть тиснути, стане Часів Яр Донецької області. Ворог намагався декілька разів здійснювати штурмові дії в напрямку міста, втім окупанти були вибиті Силами оборони, про що, зокрема, повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
За словами Мусієнка, у російського командування стоїть оперативно-стратегічне завдання на цей напрямок, яке передбачає захоплення усієї Донеччини.
– Відповідно Часів Яр – це висоти, які дають можливість розташовувати далекобійну артилерію. І контроль цих висот збільшує радіус ураження українських позицій. Відповідно це забезпечує можливість розвивати наступальні дії далі: на лінію Костянтинівка-Краматорськ-Слов’янськ, – пояснює експерт.
Крім того, окупанти продовжують тиск не тільки на Авдіївському, але й на Лиманському напрямку, проводячи там постійні штурми.
– Мета в тому, щоб на Лиманському напрямку просувались через Серебрянське лісництво, і тут просувались, в районі Часового Яру. І якщо ми подивимось на мапу, то формується такий клин, яким вони хочуть далі рухатись на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Відповідно цим клином, як вважає ворог, вони зможуть витіснити наші позиції, чим нібито виконають завдання із захоплення північної частини Донецької області, – каже Мусієнко.
$100 млрд від НАТО для України
Протягом цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг ініціював створення фонду для України, яким буде передбачено виділення $100 млрд протягом наступних п’яти років. Декілька країн, а саме Польща та Канада, вже позитивно відреагували на пропозицію генсека та заявили про готовність її підтримати.
Водночас консенсусу серед країн-членів Альянсу наразі не спостерігається, а сам Столтенберг вказував, що домовленість щодо фонду, ймовірно, буде не раніше липня 2024 року, коли відбудеться саміт НАТО у Вашингтоні.
На думку Олександра Мусієнка, подібний фонд створюється задля того, аби у питанні підтримки України не було залежності від політичної кон’юнктури, яка може змінюватись в західних країнах: наприклад, через вибори президента чи парламенту, або ж рішення окремих політиків.
– Тому ця ідея дуже правильна, вже почалися обговорення. Більшість, наскільки відомо, країн НАТО вже підтримали цю ідею, є незрозумілість з Угорщиною та Словаччиною. Але до Вашингтонського саміту ще є час, тому ці питання можна буде розв’язати, – пояснює експерт.
Удари дронами в тил РФ
Вже декілька тижнів, і особливо за минулий тиждень, стала зрозумілою нова тенденція цієї війни: враження далекобійними безпілотниками глибоко в російський тил. Яскравим прикладом стали удари по військовому підприємству та НПЗ в Татарстані, що в понад 1 тис. км від кордону з Україною.
За словами Мусієнка, у Росії на сьогодні є недостатньою кількість засобів протиповітряної оборони, які мали б прикривати тилові об’єкти, оскільки більшість систем ППО знаходиться або на фронті, або ж в прикордонних регіонах РФ, або в тимчасово окупованому Криму.
– Вони (системи ППО, – Ред.) стягнуті, великою мірою в Україні знаходяться, але і Росія це дуже велика територія… І об’єктів дуже багато, бо, вочевидь, є проблема із прикриттям цих об’єктів. Те, що вони прикривають свої ядерні об’єкти, які потрібно (Росії, – Ред.) захищати в будь-якому випадку… Якщо безпілотник долетів до Татарстану і вразив ті підприємства, і його нічого не збило, то, вочевидь, проблеми з ППО є, – резюмує експерт.
І це відбувається попри накази російського диктатора Володимира Путіна додатково захищати НПЗ РФ системами ППО Панцир.
Через це, вважає Мусієнко, російській столиці варто приготуватись до того, що вона буде єдиним убезпеченим місцем в Росії, де існує багато засобів протиповітряної оборони, коли ж інші регіони будуть час від часу вибухати.