Рух, рівновага, пам’ять: ліки від діабету сповільнили розвиток хвороби Паркінсона

Команда французьких учених з університетської лікарні Бордо під час дослідження виявила, що ліки від діабету ліксисенатид можуть сповільнити прогресування рухових симптомів при хворобі Паркінсона.

Статистика

За даними Фонду Паркінсона, понад 10 млн людей у всьому світі живуть із цією хворобою – станом, за якого нервові клітини головного мозку згодом відмирають, що спричиняє, зокрема, проблеми з рухом, рівновагою та пам’яттю.

Хоча існують методи лікування, що допомагають впоратися із симптомами, ліків не існує. Однак останніми роками було відкрито низку препаратів, які допомагають уповільнити розвиток симптомів патології. Один із таких – ліки від діабету II типу ексенатид.

Тепер дослідники кажуть, що інші подібні ліки від діабету II типу, ліксісенатид, схоже, діють так само, підтверджуючи теорію про те, що хвороба Паркінсона може бути пов’язана з резистентністю мозку до інсуліну.

– Ми повинні зберігати обережність в інтерпретації та застосовності на даному етапі, але це дуже чіткий і сильний сигнал, який ми ніколи не бачили, за винятком ексенатиду, – зазначив професор Василіос Мейснер.

Дослідження

Під час експерименту вчені випадковим чином розділили 156 осіб, у яких нещодавно було діагностовано хворобу Паркінсона, на дві рівні за розміром групи.

У той час як обидві групи приймали свої звичайні ліки від Паркінсона, одній групі робили додаткову щоденну ін’єкцію ліксисенатиду, а іншій — плацебо.

До, під час і після дослідження учасники проходили обстеження рухових симптомів і отримували бали за шкалою тяжкості захворювання.

Результати

Результати показують, що через 12 місяців у тих, хто приймав ліксисенатид, практично не спостерігалося прогресування рухових проблем.

У той час як у тих, хто отримував плацебо, спостерігалося погіршення симптомів, зниження приблизно на три бали за 132-бальною шкалою оцінки – різниця скромна, але вважається клінічно значущою.

Це, за словами дослідників, свідчить про те, що ліксисенатид не тільки зменшує симптоми, а й захищає мозок від втрати нейронів.

Побічні ефекти

Однак був і недолік: близько половини учасників, які отримували ліксисенатид, повідомили про нудоту, а 13% про блювання.

Дослідники додають, що тепер необхідна подальша робота, щоб з’ясувати, чи зберігається користь, якщо препарати приймають довше, яку дозу найкраще застосовувати і чи буде препарат приносити користь людям в інших стадіях хвороби Паркінсона.