Про це повідомляє естонський мовник ERR.
«Я вважаю цілком легітимними атаки України по військових цілях у російському тилу - це допомагає сповільнити російську військову машину… Під час війни для Сил оборони України цілком законно руйнувати інфраструктуру, необхідну російській армії, якщо це пов'язано з ближніми або далекими ракетними атаками та ударами безпілотників по українських цивільних та енергетичних об'єктах», - сказав президент Каріс.
Він також додав, що не може бути встановлення обмежень щодо допомоги Україні, оскільки це допоможе Росії у плануванні агресивних ударів.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас на зустрічі зі Шмигалем наголосила, що надії на швидкий мир у ході цієї війни - пастка, якої варто уникати. «Росія скористається цим тільки для того, щоб мобілізуватися і атакувати ще рішучіше. Ми всі хочемо жити у мирі, але це має бути справедливий і міцний мир. Естонія підтримує та бере активну участь у мирному плані президента Зеленського, в основі чого лежать справедливість та територіальна цілісність України», - зазначила Каллас.
Крім того, за її оцінкою, окрім військової допомоги, вже зараз важливо задумуватися про відновлення України. «Уряд (Естонії - ред.) узяв на себе зобов'язання щодо довгострокового фінансування як відновлення, так і гуманітарної допомоги. Естонія продовжуватиме розвивати практичні проєкти. Ми зосередимося на освіті, соціальній сфері та відбудові будівель. Здебільшого ми сфокусовані на відновленні Житомирської області», - пояснила прем’єрка.
Вона висловила надію, що дії Естонії з відновлення України навіть в умовах війни, яка триває, стане хорошим прикладом для інших. Каллас окремо зазначила, що одним із пріоритетів Естонії у наданні допомоги Україні залишається співпраця у сфері кібербезпеки.
І президент Каріс, і прем’єр-міністр Каллас вказали на важливість планової, довгострокової підтримки України, а також на необхідність вступу України в ЄС і НАТО.
Спікер Рійгікогу (парламенту Естонії) Лаурі Хуссар особливо відзначив успіхи України на шляху вступу до Європейського Союзу. «Ми сподіваємося, що ви зможете розпочати переговори про приєднання вже під час головування Бельгії (тобто протягом 2024 року - ред.)», - сказав глава парламенту, додавши, що Естонія всіляко готова ділитися з Україною своїм досвідом та знаннями.
Він також обговорив з українським прем’єр-міністром використання російських заморожених активів. Хуссар зазначив, що у Рійгікогу напрацьовується відповідний законопроєкт. Обидві сторони визнали, що якщо зробити перший крок у цьому напрямку, то є надія, що й інші держави з часом вживуть таких же заходів.
Також були обговорені ситуація на фронті, представлений президентом Зеленським процес досягнення миру, санкції щодо РФ, військова допомога Україні, вступ до НАТО та ситуація із викраденими з України дітьми.
4 квітня відбудеться візит прем'єр-міністра Дениса Шмигаля до Риги. Там, зокрема, заплановані переговори та спільна пресконференція з прем’єр-міністром Латвії Евікою Сілінєю, а також зустріч із президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом.
Фото: Priit Mürk/ERR