Інструменти є: як ЄС може лишити Угорщину права голосу

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв розповів 24 Каналу, що в Європейського Союзу є ключовий і законний аргумент, щоб зупинити Угорщину – Лісабонська угода 2009 року.

Що передбачає Лісабонська угода

Стаття №7 цього договору говорить, що будь-яка країна, яка йде супроти спільних політиків Європейського Союзу, в першу чергу спільних політичних питань і зовнішніх відносин та оборони, може бути залишена без права голосу, присутності на засіданнях та участі у прийнятті певних рішень. І це при тому, що вона зараз головує, має статус, її представники мають там посади тощо.

Якщо країна заважає ЄС мати повноцінну зовнішню політику, якщо ця країна, по суті, саботує політичні й дипломатичні процеси в Європейському Союзі, тоді вона має залишитися без права голосу. Угорщину цілком можливо зупинити законними засобами, які прописані в установчих документах ЄС,
— підкреслив Олександр Краєв.

Угорщина залежить від ЄС

Угорщина є країною-бенефіціаром, тобто вона отримує більше ресурсів і коштів від Європейського Союзу, ніж дає в ЄС. Ті десять мільярдів, які свого часу були заморожені для Угорщини через те, що вона не готова була йти на адекватну співпрацю щодо питання України, і досі в будь-який момент можуть бути заморожені.

• По-перше, не вся частина цих коштів надійшла до Угорщини.
• По-друге, це не всі кошти, які розраховані на країни-грантоутримувачі на цей рік.
• А, по-третє, Угорщина абсолютно повністю залежить від цих грошей. І, що важливіше, виборці Орбана залежать від цих грошей.

Насамперед це фінанси і ресурси, які підуть на розвиток сільських громад. Це агрокультурні фонди ЄС. Це фонди місцевого розвитку. Тобто це якраз фонди для тих громад, які голосують за Орбана і повністю підтримують його політику,
— зауважив експерт.

І зараз їхній голос має їм "відгукнутися". Вони мають відчути те, що з такою позицією їхнього обраного представника Європейський Союз не готовий з ними далі співпрацювати.

Подальші перспективи Орбана

На думку Олександра Краєва, після візиту в США Орбан робить із себе образ єдиного перемовника з Трампом. Що начебто вся Європа боїться приходу Трампа, вони готують нові військові бюджети, готують нову власну зовнішню політику, якось намагаються маневрувати в потенційно максимально хаотичних умовах. Вони намагаються якось опиратися тому, що Трамп стане президентом.

Орбан "ліпить" із себе другого Ердогана, тобто робить із себе незамінного модератора у спілкуванні з дуже проблемним політиком. Ердоган є таким модератором і дипломатом у спілкуванні з Путіним для Заходу. А Орбан хоче із себе зробити такого модератора у спілкуванні з Трампом. Тому якщо йому це вдасться, то, фактично, через нього будуть іти основні канали комунікації із Вашингтоном,
— повідомив Краєв.

Але те, що він буде в цьому успішний, це ще дуже й дуже велике питання. Бо і в Трампа позиції змінюються, він залишається таким само непередбачуваним, як і був. І його позиція щодо Європи може дуже багато разів змінюватися.

"Орбан особисто собі будує майбутнє такого собі незалежного квазієвропейського політика, який може і з Трампом спілкуватися, і з Путіна брати гроші, і з Ердоганом бути в союзних відносинах. І залишатися в ЄС і НАТО, але при цьому ненавидіти ці дві організації", — сказав експерт.

Його ізоляціонізм, загравання з тематикою неспівставності Європейського Союзу і його власної політики доволі швидко розбивається об стіну економічної політики і прикручується усіма нормативними актами, якими ЄС володіє.

Європейський Союз 2024 року — це точно не Європейський Союз середини 2010-х років. Зараз він більш рішуче налаштований реагувати на такі провокації, зупиняти подібних популістів і дійсно робити щось більш проактивне.

Останні заяви Угорщини щодо України

• Угорщина довго не підтримувала передачу заморожених російських активів на військову допомогу Україні. Натомість ці гроші вони хотіли виділити на невійськову допомогу, зокрема, на повоєнне відновлення.
• Політичний радник прем'єра Угорщини Балаш Орбан заявив, що Будапешт не бачить Українусеред держав-членів ЄС до завершення війни.