Експерт у податковій сфері В'ячеслав Черкашин аналізує Меморандум українського уряду з МВФ, підписаний цього місяця. І приходить до сумного висновку: нічого хорошого в перспективі для вітчизняного бізнесу цей документ не обіцяє.
Що готує платникам податків оновлений Меморандум з МВФ?
Документ, що підписаний керівництвом України та датований 11.03.2024, згідно працюючих українських "демократичних" процедур, був доведений до суспільства лише повз два тижні — 26 березня (коли кошти фонду вже з’явились в країні). Але від цього, запевнюю вас, несвіжі податкові новини не стали менш поганими.
По-перше, токсична Національна стратегія доходів (НСД) віднині остаточна канонізована (стає "біблією" податкової політики держави на 4 роки) та отримала офіційні посади: "наріжний камінь зусиль, спрямованих на мобілізацію доходів" та "якір реформування податкової політики та адміністрування". Нещиро співчуваю довірливим платникам податків, яким урядовці обіцяли перегляд НСД.
По-друге, нарешті чесно говорять, що НСД з нами буде робити
Найближчим часом:
- оцінка ефективності податкових пільг (липень 2024);
- план цифрового розвитку ДПС (до кінця 2024), поступова консолідації інформаційних ресурсів та їх адміністрування незалежним адміністратором;
- концепція маскування даних про платників податків (за для припинення торгівлі податковими даними);
- законопроєкт з імплементації Директиви ЄС щодо протидії ухиленню від сплати податків — EU ATAD (чергове вибухове ускладнення адміністрування та нові дискреційні права та функції для податківців).
Протягом наступних декількох років:
- оподаткування викидів вуглецю (пригнічення податком промислового сектору);
- оподаткування віртуальних активів, що узгоджено з правилами ЄС.
У перспективі понад двох років:
- важливо, "усунення надто широких і щедрих спрощених режимів" (переводжу, спрощена система підлягає усуненню/скасуванню, бо надто широка та щедра для малого бізнесу!);
- прогресивний ПДФО (з’явиться ставка більша за 18%);
- узгодження ПКУ з директивами ЄС за для збільшення надходжень до бюджету ПДВ та акцизів;
- реформування екологічного податку та рентних платежів у видобувних галузях (зрозуміло, що з метою зростання ставок та бази оподаткування).
По-третє, як зростання податків буде відбуватися:
- найближчим часом сягатиме мінімум 0,5% ВВП – продовжує роботу робоча група з формулювання пакета короткострокових заходів мобілізації доходів (вже є законопроекти про зростання акцизів з середини 2024 року, зокрема на паливо, тютюн та алкоголь);
- протягом 2024-27 рр.: мобілізація додаткових доходів бюджету на рівні 3-4% ВВП, що загалом складе 240 — 315 млрд грн реформи.
Четверте, будь-яких заходів, спрямованих на зниження податкового тягаря, не передбачено: повне утримання "від податкових амністій, а також від будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень" і "від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів".
П’яте, попри вимоги суспільства, комплексна реформа контролюючих органів та БЕБ у вигляді перезавантаження відомств не відбудеться, все, що пропонується МВФ — не більш ніж косметичні зміни:
- на рівні податкової служби: організаційна реструктуризація до кінця 2024 року; глобальне опитування платників 2024; система управління податковими ризиками; ІТ-рішення для SAF-T UA; підвищення ефективності обміну інформації з іноземними органами; оцінки Антикорупційної програми ДПС;
- на рівні митниці: відновлення митного аудиту з 01.05 (проєкт 9456 прийнято як Закон 20.03.24); проєкт про криміналізацію контрабанди товарів (є Закон 3513, діє з 01.07.24); реформа політик управління персоналом та оплати праці; покращення управління митницею з Центрального офісу; перенесення перевірки митної документації з пунктів перетину кордону до управлінь всередині території країни; оцінка Антикорупційної програми ДМС;
- на рівні БЕБ: новий Закон про БЕБ (проєкт 10439 повернуто Уряду на доопрацювання, альтернативний 10439-2, який широко підтримувався бізнесом, відхилений ВРУ), контролюватиме відомство буде КМУ (червень 2024).
У якості ложки меду у бочці мотлоху — Мінфін готує законопроєкт про Фонд розвитку підприємництва (кінець 2024), а НБУ готує проєкт закону про створення системи страхування воєнних ризиків (червень 2024).
Загалом, спостерігаємо ситуацію, коли неминучість більш важкого оподаткування та регулювання економіки стає варіантом за замовчуванням, а справжні реформи з дерегуляції та спрощення під виглядом євроінтеграції або вимог кредиторів у маніпулятивний спосіб підміняються генерацією нових регуляцій та дискреційних прав державних інституцій. Жахливий вибір.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.