Сучасники нідерландського художника-постімпресіоніста Вінсента ван Гога вважали його творчість "мазнею" і марною тратою часу, а самого митця називали "le fou roux" ("рудий божевільний")... Визнання ж цей геній отримав лише після смерті – його роботи стали одними з найдорожчих у світі! Наприклад, живопис "Портрет доктора Гаше" (1890) було продано у 1990 році за 82,5 мільйона доларів.
Ми в матеріалі OBOZ.UA вирішили з нагоди 171-річчя від дня народження Вінсента ван Гога розповісти найцікавіші факти з його життя. Впевнені, що деякі з них шокують навіть найзатятіших шанувальників творчості митця.
1. Не планував бути художником
Перш ніж займатися живописом, ван Гог пробував свої сили в багатьох інших професіях. У 1875 році він працював у паризькій галереї Boussod et Valadon. Юнак не полюбляв твори мистецтва, які мав продавати, й не соромився відверто казати про це клієнтам. Через зухвалість його й звільнили...
У 1876 році ван Гог обійняв посаду вчителя у школі для малозабезпечених учнів. Невдовзі кинув роботу через те, що співчував своїм вихованцям. Далі вирішив стати пастором, аби підтримувати бідних і нужденних. На жаль, його альтруїзм та щедрість не компенсували проблеми з красномовством й нестачу богословських знань. Відтак, 27-річний хлопець вирушив у мандри Бельгією, Голландією, Лондоном і Францією в пошуках свого мистецького бачення. Тоді ж став писати свої перші картини.
Хто ж підтримував митця-початківця морально та фінансово? Його молодший брат Тео ван Гог, продавець картин. У 1886 році ці двоє поїхали жити до Парижу. Там Вінсент познайомився з роботами художників-імпресіоністів і неоімпресіоністів – й почав використовувати більш світлу, яскраву палітру, а також експериментувати з технікою імпасто (нанесення густих фарб товстим шаром на окрему область або усю поверхню картини; при застосуванні цієї техніки фарба утворює рельєф).
2. Був надто бідним, аби платити натурщикам
Тоді ще невідомий та бідний художник ван Гог не мав грошей, аби наймати моделей чи натурщиків. Здебільшого він витрачав їх на матеріали для творчості, алкоголь (певно, з відчаю), цигарки, каву й хліб. Якось навіть поскаржився братові, мовляв, протягом року він їв приблизно шість гарячих страв, а його зуби почали хитатися й боліти...
Отож, не дивно, чому Вінсент так часто малював себе, природу, квіти, родичів, друзів чи простих селян. Усе заради фінансової вигоди. Додамо, що іноді митець писав одні картини поверх інших, на одному й тому ж полотні. Теж задля економії!
3. За все життя продав лише одну картину?
Художня продуктивність Вінсента ван Гога вражає. Він за 10 років (саме стільки часу присвятив мистецтву) створив понад 2100 творів, включаючи 800+ картин і 1300+ малюнків. У середньому на кожен шедевр витрачав 36 годин. Цей результат є свідченням його непохитної відданості своїй справі, а також бажання досліджувати та експериментувати з різними художніми техніками. Роботи ван Гога охоплюють широкий спектр сюжетів: пейзажі, натюрморти, портрети й автопортрети.
Коли Вінсент написав картину "Зоряна ніч", подумав, що вона посередньої якості. Мало того невпевнений у собі художник вважав ледь не всі свої твори мистецтва невдалими... Та чи заважало це продавати їх? Довгий час необґрунтовано вважалася єдиною придбаною за життя художника його роботою – "Червоні виноградники в Арлі". Полотно придбали у Брюселі в 1890 році за 400 франків. Скільки насправді було продажів? Точних даних немає. Відомо, що щонайменше це 14 робіт. Цікавий факт: коли ван Гог продав першу свою картину, написав своєму брату наступні слова: "Перша вівця пройшла через міст".
4. Він крутив роман із повією
Починаючи з 1882 року, Вінсент впродовж 18 місяців жив разом із бездомною повією на ім'я Сієн. Навіть хотів одружитися з нею! Проте це рішення не схвалила його родина, зокрема брат Тео. Отож, під час романтичних стосунків художник дбав про вагітну (не від нього) жінка, за що вона позувала як натурщиця. Коли та народила доньку, назвала її Вінсентою. Згодом у пари почалися серйозні проблеми з фінансами... Сієна повернулася до проституції – і ван Гог лишив її жити у своїй квартирі, а сам пішов назавжди.
5. Мав серйозні проблеми із психічним здоров'ям
Емоційний стан ван Гога безпосередньо вплинув на його творчість. Темні й похмурі відтінки передавали внутрішній неспокій та душевний біль. Коли ж митець був відносно спокійним, його мистецтво набувало більш яскравих та оптимістичних барв...
Вінсент страждав на скроневу епілепсію (відома як синдром Гешвінда), що характеризувалася повторюваними неспровокованими нападами. Це не завадило йому опановувати іноземні мови (французьку й англійську) й читати книги улюблених письменників (Еміля Золя, Віктора Гюго, Чарльза Діккенса та Вільяма Шекспіра). Про останнього ван Гог писав у листі до Тео: "Боже, який прекрасний Шекспір. Хто ще такий таємничий, як він?! Його мова схожа на пензель, що тремтить від хвилювання та екстазу".
Минали роки... Через свою суперечливу натуру художник зіткнувся із соціальною ізоляцією від колег. Отож, тривале вживання абсенту й самотність погіршували його стан: він почав страждати від маніакальної депресії та галюцинацій.
6. Не відрізав собі все вухо
Всупереч поширеній думці, ван Гог не відрізав вухо повністю! Подробиці цього випадку були суттєво перебільшені. У 1888 році він орендував будинок в Арлі (Франція) в надії знайти спільноту живописців (і бути меншим тягарем для свого брата)... Інцидент стався 23 грудня 1888 року. Після бурхливої суперечки з колегою-художником Полем Ґоґеном Вінсент у стані емоційного стресу взяв ножа та відрізав собі частину мочки лівого вуха. Далі загорнув її у тканину й подарував повії на ім'я Рейчел, яка працювала в сусідньому з його будинком борделі. Після цього дивака було госпіталізовано на декілька днів.
7. Став всесвітньо відомим завдяки дружині брата
За життя ван Гог не зумів здобути комерційного успіху, і у 37 років він вчинив самогубство. На наступний день після його смерті, 30 липня 1890 року, відбулася церемонія поховання. Тоді ж пройшла перша "виставка" робіт митця. Його рідні та друзі повісили біля труни кілька картин.
Минуло 6 місяців. Не стало й брата ван Гога – Тео (той помер від сифілісу). Згодом вдова Тео, Джо ван Гог-Бонгер, успадкувала велику колекцію картин, малюнків і листів Вінсента. Вона вирішила популяризувати їх, виставляючи на різних виставках. А в 1914 році жінка опублікувала збірку листів ван Гога, аби "розповісти" історію його життя. Завдяки її старанності й невтомній праці про художника дізналися в усьому світі.
Раніше OBOZ.UA писав про те, як український оперний співак Дмитро Гнатюк дивом вижив на фронті, співав Сталіну, а також про те, як жінки з гарему хотіли від нього дитину.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!