Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету
Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету

Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету

Тих, хто надає доступ до інтернету, й тих, хто обслуговує мережі, Податкова прирівняла до отримувачів прибутку. Натомість регулятор роз’яснює, що це не так.

Невеликі компанії, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів, занепокоєні намірами Державної податкової служби скасувати спрощену систему оподаткування. Профільні асоціації закликають владу звернути увагу на цю проблему. Зарадити їй можуть роз’яснення національного регулятора, зміна законодавства та судова практика.

У чому проблема та як вона виникла

На початку 2022 року набув чинності новий закон «Про електронні комунікації». Відповідно попередній профільний закон «Про телекомунікації» втратив чинність. Після цього у Державної податкової служби та самих постачальників послуг виникли розбіжності у регулюванні податкових норм. Через це деякі представники малого та середнього бізнесу, які надають електронні комунікаційні послуги, отримали відмову на своє прохання перевести їх на спрощену систему оподаткування. Ця система створена якраз для зниження податкового навантаження та стимулювання розвитку підприємців, оскільки при ній ведеться спрощений облік і звітність. А окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку.

Податкова служба посилається на п.8 статті 291.5.1 Податкового кодексу України щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування для підприємств, які ведуть «діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж». «Слід зазначити, що нормами Кодексу не визначено тих видів діяльності, що виокремлюють певну групу платників у сфері електронних комунікацій, які б мали право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», — йдеться у листі податкової до Асоціації правовласників та постачальників контенту.

З цією думкою не погоджуються деякі оператори та провайдери. Оскільки існують різні види діяльності та послуги, які надаються — є надання послуг інтернету для кінцевого споживача, а є обслуговування та технічна підтримка мереж. Її здійснюють невеликі компанії або фізичні особи-підприємці. Тобто, наприклад, великий провайдер чи оператор має мережу інтернету по всій Україні. Але її на аутсорсі обслуговують маленькі компанії у  різних містах і селах. Якщо виникають пошкодження мережі (а це може бути й через погоду, й через обстріли тощо) вони її лагодять. І саме ці компанії працювали раніше та хочуть надалі працювати за спрощеною системою оподаткування. Тому і звертались з відповідними зверненнями. Однак податкова служба не виокремлює поміж постачальників інтернету тих, хто надає технічну підтримку. І вважає, що новий закон ототожнює поняття «оператор» і «постачальник».

Що про це думають профільні асоціації

Інтернет Асоціація України (ІнАУ) називає скасування спрощеної системи оподаткування для постачальників послуг доступу до мережі інтернет незаконною та безпідставною. Асоціація повідомила, що скасування спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу у сфері інтернет-доступу порушить ринковий баланс і призведе до поглинання малих операторів великими. І як наслідок відбудеться монополізація ринку та зменшення конкуренції. Також ІнАУ інформує, що ці зміни змусять малих операторів припинити надавати послуги, і через це на якийсь час без послуг інтернету можуть залишитися користувачі в деяких невеликих містах і селах. Оператори менше платитимуть податків, а великі компанії з закордонними бенефіціарами виводитимуть прибутки з України.

Асоціація правовласників і постачальників контенту (АППК) також бачить негативні наслідки для ринку. Серед них монополізація до трьох гравців, які розподілять ринок. І як наслідок зменшиться кількість робочих місць, через зниження конкуренції впаде якість надання послуг, зменшаться інвестиції у розвиток мереж. Це також «загроза банкрутства підприємств прифронтових районів, які без підтримки держави несуть подвійне навантаження та капіталовкладення на відновлення працездатності мереж електронних комунікацій», — ідеться в позиції АППК.

Тому асоціації зверталися до влади та національного регулятора у сфері електронних комунікацій з проханням не приймати податкову консультацію, де якраз і йдеться про те, що постачальники електронних комунікацій не мають права на спрощену систему оподаткування, а також надати роз’яснення та внести зміни у законодавство, щоб скасувати цю суперечність.

Що про це думають у Міністерстві цифрової трансформації

Директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик у коментарі «Детектору медіа» звернув увагу на те, що важливо чітко відмежовувати поняття «технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж» від надання оплачуваних послуг іншими суб’єктами господарювання за провадження такої діяльності. «Тобто, Державна податкова служба відмовила операторам, які обслуговують та експлуатують власні мережі через те, що вони ніби отримують дохід від безпосередньо “діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж”», — каже Юрій. За його словами, різниця між компаніями в тому, що при наданні послуг підприємство отримує дохід, а при експлуатації — лише витрати на цей вид діяльності: «Поясню на прикладі: коли у вас в офісі стоїть кавомашина і працівники самостійно роблять каву та її споживають, то, на нашу думку, це не повинно оподатковуватись, оскільки ніхто не отримує доходу від цієї діяльності. Натомість, якщо ви запросите у свій офіс баристу і будете платити йому кошти за приготування кави на вашій машині у вас в офісі для ваших співробітників, то не ви маєте платити податки, а бариста, який отримав дохід за надання послуг».

Юрій Мацик також проводив консультації з представниками малого та середнього бізнесу у сфері електронних комунікацій. Про їхні результати він розказав на прикладі роботи однієї групи компаній електронних комунікацій. Дві з компаній групи працюють на спрощеній системі, а одна — на загальній.

«Сплата податків за спрощеною системою оподаткування відбувається більш комфортно, процедурно зрозуміло і не потребує залучення додаткових ресурсів для ведення податкової документації. Бізнес ведеться прозоро, передбачувано та зрозуміло і йому як власнику, і державним органам, які його контролюють. Натомість те підприємство, де застосована загальна система оподаткування, зобов'язане мати штат бухгалтерів, економістів, впровадити процеси обліку, списання, введення в експлуатацію, використання, матеріальних цінностей, капітальних активів та їх амортизації тощо. Тобто має витрачати додаткові ресурси (у порівнянні зі ССО) для ведення бізнесу. Це організаційно складна система ведення  обліку, яка перевіряється органами контролю», — розповів Юрій Мацик.

Наразі Мінцифри завершує підготовку стратегії розвитку сфери електронних комунікацій. Основне завдання, яке має розв’язати стратегія — це розвиток сфери, залучення інвестицій, збільшення кількості робочих місць, зростання капіталізації ринку та, відповідно, надходжень до державного бюджету. «Для цього ми провели десятки зустрічей з учасниками ринку, профільними асоціаціями й експертами з економічного розвитку. Одним із головних питань, яке турбує бізнес і на яке державні органи можуть впливати, — це передбачуваність державної та податкової політики, — додав Юрій Мацик. — Будь-які різкі, непередбачувані зміни, які примушують бізнес змінювати умови роботи, зашкодять галузі. Прозорість і спрощення системи оподаткування — це крок до лібералізації податкової політики. І сьогодні ми маємо чи не найкращий час для її реалізації».

Що про це думає регулятор у сфері електронних комунікацій

Регулятором у цій сфері є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). У коментарі «Детектору медіа» Вікторія Трощенко, членкиня НКЕК, повідомила, що представники Державної податкової служби та Мінфіну послуговуються застарілими термінами «оператор» і «провайдер» Закону України «Про телекомунікації», який втратив чинність 1 січня 2022 року. На заміну цьому закону набув чинності Закон України «Про електронні комунікації», який було прийнято на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з метою імплементації положень Європейського кодексу електронних комунікацій (Директива ЄС 2018/1972). Закон України «Про електронні комунікації» привів термінологію внутрішнього законодавства України у відповідність до термінології законодавства ЄС.

«Не є доречним проводити паралелі між визначенням оператора в чинному законі “Про електронні комунікації” та застарілим визначенням в законі “Про телекомунікації”, а також неправильно трактувати, що поняття “провайдер” замінено на “постачальника послуг електронних комунікацій”», — сказала Вікторія Трощенко.

Адже в межах чинного законодавства існують дві різні послуги: надання послуги доступу до інтернету та надання послуги з технічного обслуговування. «Представник першого типу не отримує прибуток на технічній підтримці мереж, оскільки не надає таких послуг нікому. Він може тільки самостійно підтримувати свою маленьку мережу або платити іншому постачальнику за таку послугу. Представник другого типу може взагалі не надавати послугу доступу до інтернету кінцевому споживачу», — пояснила Вікторія Трощенко.

За її словами, представники Податкової служби та Мінфіну не виокремлюють з-поміж постачальників доступу до інтернету тих, хто не надає послуги з технічної підтримки. І таке трактування, на думку Вікторії Трощенко, може призвести до низки ризиків: «Скасування спрощеної системи оподаткування спонукатиме закриватися маленькі компанії, що забезпечують інтернетом невеликі населені пункти або мають незначну кількість абонентів. Наразі, під час дії воєнного стану в нашій країні, коли руйнується інфраструктура електронних комунікацій, ми можемо втратити значну частину постачальників послуг, що надають доступ до інтернету, тим самим позбавимо населення територій, де ведуться чи можливі бойові дії, доступу до інтернету, який на сьогодні є важливим інформаційним елементом життя. Варто зазначити, що на таких територіях постачальників уже стало в рази менше з причини внутрішнього переселення та мобілізації».

Міністерство фінансів і податкова консультація

Щоб урегулювати питання спрощеної системи оподаткування щодо сфери електронних комунікацій, 21 березня 2024 року провели Експертну раду з питань підготовки узагальнених податкових консультацій при Міністерстві фінансів України. На ній розглядали питання застосування податкових консультацій для учасників ринку електронних комунікацій.

За словами голови АППК Наталії Клітної, Державна податкова служба України підготувала консультацію, де дішла до висновку, що всі постачальники комунікаційних послуг не мають права працювати на спрощеній системі. Але експертна рада при Міністерстві фінансів цю позицію не підтримала.

Що робити провайдерам та операторам інтернету далі

«Тепер ми маємо позицію органу центральної виконавчої влади у сфері податкової та фінансової політики. Але як далі діятиме Податкова, ми не знаємо. НКЕК зараз готує узагальнену консультацію щодо описів видів діяльності у сфері електронних комунікацій», — сказала Наталія Клітна.

За словами Вікторії Трощенко, норми Податкового кодексу можна поєднати з чинним законом «Про електронні комунікації». Адже у законі йдеться, що постачальник має обрати ту послугу чи послуги, за яким він буде працювати у сфері електронних комунікацій. І це вказується у реєстрі постачальників, який веде національний регулятор — НКЕК.

«Тому ми не вбачаємо проблем у цьому. Тому що у Податковому кодексі не згадуються ні провайдери, ні оператори. Натомість є види діяльності, що корелюються з видами послуг. Серед яких є ті їх надавачі, хто надає доступ до інтернету, а є ті, хто надає технічну підтримку. На жаль, за відповідними роз’ясненнями та консультаціями щодо цієї ситуації до нас як до Національного регулятора ніхто не звертався», — додає Вікторія Трощенко.

На адресу НКЕК зараз надходять запити від постачальників послуг на отримання індивідуальної консультації саме з цього приводу. За словами Вікторії Трощенко, зараз уже є близько 30 таких запитів. Тому НКЕК має намір надати узагальнене роз’яснення та опублікувати його на своєму сайті. У середу 27 березня це питання розглядатимуть на засіданні регулятора.

Однак, за словами Наталії Клітної, проблема в тому, що ці роз’яснення не обов’язкові для податківців. Вона говорить, що якщо податківці не зважатимуть на роз’яснення профільного регулятора, то свою позицію провайдери й оператори мають доводити у суді. Адже вже є прецедент — рішення Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі за позовом провайдера ТОВ «Лідер-Нет» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (справа №300/726/22). У ній суд визнав протиправним і скасував рішення виключити з реєстру платників єдиного податку компанію «Лідер-Нет». Тобто підтвердив можливість застосування спрощеної системи оподаткування.

Окрім цього, регулятор працюватиме над удосконаленням законодавства спільно з представниками Мінцифри. До цієї роботи мають намір долучитись і профільні асоціації.

Ілюстративне фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
податки
Джерело матеріала
loader
loader