Макрон намагається стати лідером зовнішньої політики Європи: чи всі згодні

Президент Франції Еммануель Макрон перетворився на фактичного главу зовнішньої політики Європи. Він узяв на себе ініціативу щодо протистояння російській агресії та гуманітарній катастрофі в Газі, а його союзники впевнені, що він якнайкраще відстоює їхні інтереси.

Видання Bloomberg пише, що неоднозначне висловлювання Макрона щодо введення військ на територію України викликало миттєвий і публічний докір з боку канцлера Німеччини Олафа Шольца, а також обурило американських чиновників, які приватно кажуть, що такий крок може спровокувати зіткнення з Москвою.

За словами Шольца, натяки Макрона були зроблені, щоб змусити Володимира Путіна гадати, але чиновники, знайомі з дискусіями НАТО щодо України, кажуть, що вони могли мати зворотний ефект.

Змусивши Берлін публічно виключити можливість відправки військ, Макрон зумів розвіяти тривалу невизначеність щодо місцезнаходження "червоних ліній" союзників, за словами високопоставленого американського чиновника.

При цьому окремі чиновники вважають, що ці коментарі не були розумними з погляду оперативної безпеки, особливо якщо врахувати, що кілька країн уже розміщують свій персонал на Україні.

Російська загроза

Питання військової єдності Європи тим важливіше зараз, коли Путін здобув підтримку завдяки перемозі на виборах, які він влаштував у річницю анексії Криму, а багатомісячні сумніви з приводу поставок зброї Україні ще не розсіялися.

Крім того, у гру вступає внутрішня політика Франції. Макрон висуває Україну на передній план кампанії з виборів до Європарламенту в червні, зображуючи свою вкрай праву суперницю Марін Ле Пен як союзниці Путіна.

За словами чиновника, знайомого з ходом обговорень на останній зустрічі в Брюсселі, деякі прем'єр-міністри країн ЄС сподіваються на лідерство Макрона, багато хто з них вітає його жорсткі позиції щодо Росії.

Водночас Франція підтримала Польщу, зажадавши від ЄС ще раз подумати про те, щоб дозволити українському зерну вільно надходити на єдиний ринок, що викликало протести фермерів.

Але один із численних планів Європи щодо вирішення проблеми нестачі зброї в Україні є яскравим прикладом того, чому Макрон викликає неприйняття у деяких союзників. Критики французького президента кажуть, що він більше говорить, ніж робить.

Чехія очолює ініціативу, що передбачає закупівлю близько 800 тисяч снарядів за межами ЄС. Незважаючи на те, що минулого місяця Макрон заявив, що підтримує чеську ініціативу, Франція досі не зробила фінансового внеску. Німеччина, навпаки, витрачає 300 мільйонів євро на закупівлю 180 тисяч снарядів.

Від початку війни Франція значно відстає від своїх союзників за загальним обсягом допомоги, спрямованої в Україну. Вона пообіцяла Києву підтримку на суму менше ніж 2 мільярди євро, тоді як Німеччина виділила 22 мільярди євро. Це разюча невідповідність, хоча французький уряд стверджує, що ці цифри не враховують непропорційно великий вплив сучасної зброї цієї країни на полі бою.

Макрон прагне заповнити порожнечу, що утворилася після того, як Ангела Меркель залишить посаду канцлера Німеччини 2021 року.

"Макрон змарнував можливість рішуче захопити європейське лідерство на початку російського вторгнення в Україну", - каже Рим Момтаз, паризький дослідник Міжнародного інституту стратегічних досліджень. "Зараз він робить кроки до виправлення цієї помилки".

Відправлення західних військ в Україну - головні новини

Президент Франції Емануель Макрон заявив, що Париж не виключає відправлення своїх військ до України. Ця ініціатива розбурхала західних політиків, багато з яких поспішили відкинути такий сценарій розвитку подій.

Пізніше Макрон підтвердив свої слова попри критику колег. Цю ідею все ж частково підтримали в інших країнах Європи.