Після масованої ракетної атаки на Україну КМДА повідомили про підвищення забрудненості повітря пилом
Людям порекомендували до поліпшення ситуації зі станом повітря: щільно закрити вікна, обмежити перебування на вулиці та пити багато води.
Після безсонної ночі це змусило нервувати читачів "Телеграфу". Однак екологи радять: звикніть до нової реальності. Зранку дивіться не лише прогноз погоди чи показник термометра за вікном, а і стан якості повітря в моніторингових ботах.
Експерти запевняють: культура моніторингу якості повітря має стати для нас рутинною справою. "Насправді таке інформування — дуже потрібне, нарешті КМДА почала це робити системно, – говорить співзасновник громадської організації "Збережи Дніпро" (SaveDnipro) Павло Ткаченко. – За два тижні до повномасштабного вторгнення у "Київ цифровий", наприклад з'явились такі дані – вони встановили 46 датчиків моніторингу якості повітря по Києву. Певний час вони проводили тестування обладнання і не надсилали автоматичні сповіщення про забруднення повітря, почали робити це наприкінці 2022 року".
Панікувати, отримуючи подібну розсилку, за словами Павла Ткаченка, не потрібно.
Це нормальна світова практика, яку нам потрібно впроваджувати — коли люди беруть до уваги не лише показники температури повітря чи опадів, а й якості повітря. Найскладніша ситуація, коли рівень забрудненості – "червоний", "бурий" чи "фіолетовий". В кожному сповіщенні приходить інструкція, як діяти – зачиняти вікна, робити вологе прибирання, вдягти маску при виході на вулицю тощо.
А коли вас інформують про середній рівень забрудненості, варто більш уважно далі стежити за якістю повітря і скоригувати свої плани – відмовитись від пробіжки чи інших фізичних активностей на вулиці.
Екозахисник і директор ГО "Київський еколого-культурний центр" Володимир Борейко звернув увагу "Телеграфу" на те, що Київ вже більш як п’ять років входить у ТОП найзабрудненіших міст світу. І сьогоднішній день, 22 березня 2024 року, — не рекорд. До прикладу, 5 вересня 2022 року Київ був найзабрудненішим містом світу, а сьогодні не увійшов навіть у ТОП — 30.
Одна з причин — знищення зелених насаджень Києва, про що писав "Телеграф". За даними еколога, за останні 10 років площа зелених насаджень Києва зменшилась на 800 кв. км. Не були вирішені проблеми із забрудненням повітря – містом їздять маршрутки, а не тролейбуси чи трамваї, не були побудовані нові станції метро тощо.
Не варто розслаблятись і мешканцям інших міст. Наприклад, за даними SaveDnipro у 2023 році одним із найнебезпечніших забруднювачів повітря — формальдегідом, що є канцерогеном, дихали мешканці Дніпра, Одеси, Львова, Миколаєва, Вінниці, помірно — Ужгорода і Кременчуга.
Діоксид азоту під час вдихання потрапляє в легені та кров і може впливати на всі функціональні системи організму. Часто викликає подразнення слизових оболонок, зниження опірності захворюванням. У людей погіршується опірність легенів до бактерій, розширюються альвеоли, частіше спостерігаються бронхіти, запалення легень тощо
Якщо людина перебуває тривалий час в середовищі, де спостерігається перевищення діоксиду азоту, його хронічний вплив може призвести до запалень ясен, кон'юнктивітів, хронічних бронхітів та трахеїтів, вражень легень, зниження тиску або гіпотонії, збільшення вмісту еритроцитів тощо. Є свідчення, що забруднення повітря цією речовиною пов'язане із серцево-судинними захворюваннями, діабетом, погано впливає на репродуктивні здатності людини, фізичний та психічний розвиток дітей, спричиняє передчасну смертність.
У 2023 році перевищення вмісту діоксиду азоту спостерігалось в Києві, Житомирі, Сумах, Кам'янському, Білій Церкві.
Що значать цифри "Індексу якості повітря" і коли варто реагувати
0-50 — якість повітря хороша, небезпеки немає.
51-100 – помірне забруднення. Чутливі люди можуть відчувати респіраторні симптоми. Рекомендується уникати активності на свіжому повітрі.
101-150 – рівень забруднення підвищений. Нездоровий для чутливих груп населення. Представники з груп ризику можуть зазнати проблем зі здоров'ям. Люди з респіраторними захворюваннями повинні обмежити перебування на свіжому повітрі. В цілому, звичайні люди і люди з високою чутливістю наражаються на ризик і можуть отримати подразнення слизових оболонок та загострення респіраторних проблем.
151-200 – шкідливий рівень. Можливі негативні наслідки для здоров'я; представники груп ризику можуть зазнавати більш серйозних наслідків для здоров'я. Потрібно обмежити або уникати тривалого перебування на свіжому повітрі. Підвищена ймовірність несприятливих ефектів та посилення хвороб серця та легенів серед звичайного населення, особливо для чутливих груп.
201-300 – дуже шкідливий. Значний вплив на усі групи населення. Необхідно утриматися від перебування на відкритому повітрі і залишиться у приміщенні.
301-500 дуже небезпечний. Всі люди наражаються на високий ризик серйозних наслідків для здоров'я. Необхідно утриматися від активностей на відкритому повітрі та залишатися у приміщенні.