Спустошена чаша Каховського водосховища наповнюється водою. Ця новина облетіла всю Україну як сенсація. Хоча чого, здавалося б, дивного у весняному водопіллі?
А диво в тому, що збіглися три чинники, які фактично гарантують повернення природного життя у легендарний Великий Луг – колиску українського козацтва. Що це за події, Коротко про розповів голова правління ГО "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк.
Спрогнозувати не можна було
Еколог Олексій Вакулюк. Фото: ФБ Олексія Вакулюка
Про розлив Дніпра в районі колишнього Каховського водосховища свідчать публічні знімки Sentinel від Європейського космічного агентства.
- Якщо знімок від 11 березня цього року порівняти з аерофотозйомкою, яку у 1943 році робили німці, то ми побачимо, що затоплена нині територія співпадає по контуру з тою, яка була заболочена до будівництва Каховської ГЕС, - каже Олексій Василюк. – Отже, вода прийшла туди, де вона історично і мала бути.
Однак, що так станеться, ніхто не прогнозував.
- Водопілля, його рівень та наслідки прогнозувати наперед неможливо, - пояснює еколог. – Бо має співпадати багато моментів – танення снігів на території усієї центральної Росії та Білорусі, товщина снігового покриву, інтенсивність і характер опадів - щоб не встигали всотуватися в ґрунт, насиченість боліт з осені... Вода стікає із усього басейну Дніпра, Прип’яті та Десни поза межами України.
Нині на Дніпрі ми поки не бачимо великої повені, проте, на думку фахівців, рівень води значно підвищився.
- Вода тече вниз, минає греблю Дніпровської ГЕС і розливається по чаші колишнього Каховського моря.
Якби водосховища не було взагалі, зона підтоплення на цих ділянках виглядала б так само. Звичайно, вода вся не затримається, частина піде далі за течією, але ґрунт встигне добре насититися.
Те, що росло – буде рости
Для наших пращурів-козаків Великий Луг був не тільки природною військовою фортецею, а й годувальником. Тут був надзвичайно різноманітний рослинний та тваринний світ, а притоки Дніпра, рукави та плавні повнилися рибою – від маленьких карасиків до здоровенних білуг. Правда чи ні, але є згадки, що осетрів, які плавали косяками, можна було руками тягати з води.
- Великий Луг – це дуже складний рельєф, - каже Олексій Василюк. – Тут поєднувались заболочені землі, вологі та сухі луки, ліси складали десь 20 відсотків території, і не менше 20 відсотків, остаточних підрахунків ще не має, вкривала річкова вода.
На запитання, чи може це все повернутися, еколог відповідає ствердно:
- Звичайно! Територія жива! Прогнози чиновників, що спустіла чаша перетвориться на пустелю, не справдилися. Ми це побачили ще минулого року, коли через два місяці з’явилася рослинність, молоді дерева. Їм вистачило вологи, щоб розвиватися, до кінця року, а тепер ми бачимо, що волога і далі буде. Те, що росло, воно і буде рости.
Інфографіка texty.org.ua
Природа експериментує без участі людини
Не з власної волі, через оцю кляту війну, через рукотворну катастрофу, але ми стали свідками унікального експерименту: як природа з нічого, з голої землі відтворює сама себе без втручання людини.
- Нам немає з чим порівняти, таких руйнувань не було в історії людства. Але на цьому етапі все, що ми спостерігаємо, – чітко природні процеси. Заплава - дуже динамічний тип екосистеми. Якби не було водосховищ, то кожного року тією чи іншою мірою приходила б велика вода. Щось руйнувала б, промивала нові русла, замулювала старі, десь би відкривалися мілини, десь би накопичувала повалені дерева та залишки органіки. Так було до будівництва Дніпровського каскаду. Але завжди протягом того ж самого року баланс відновлювався.
Після руйнування росіянами Каховської ГЕС, за словами еколога, збіглися три чинники.
- Перший - постраждала долина річки, яка готова швидко відновлюватися. Другий – це сталося у червні, коли летів пух із верб та тополь та засіював оголену територію. Якби катастрофа сталась місяцем раніше чи місяцем пізніше, такого ефекту не було б. І третій чинник – оце водопілля, яке не дасть молодому лісу всохнути. Більше того, затоплення допоможе Великому Лугу позбутися чужорідної рослинності, як амброзія. Вона швидко захоплює території, але за характером сухостійка – у воді не виживе.
Тим часом
Кабмін заборонив використовувати дно Каховського водосховища
Осушене дно Каховсього водосховище може стати ласим шматком для різних забудовників чи фермерів. Щоб такого не трапилось і зберегти унікальну природу, Кабінет міністрів заборонив передавати у власність та використання цих земель. Заборона діє на період воєнного стану плюс п’ять років після його припинення.
Але є й винятки. Можуть передати у користування чи змінити цільове призначення земельних ділянок з метою відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд.
Тож, бачимо, що планах уряду є відновлення Каховської гідроелектростанції, а отже, і водосховища. Але екологи наполягають, що не можна вдруге чинити таку наругу над природою, як вчинили 70 років тому. Так чи інакше, але доля Великого Лугу буде вирішуватися після війни.