Як розповіла в коментарі Укрінформу заступниця міністра закордонних справ України Ірина Боровець, до складу делегації входять як державні посадовці, так і представники неурядового сектору.
«Це безпрецедентна подія з точки зору кола й рівня запрошених», – розповіла Боровець, зазначивши, що цього року на сесію приїхало близько півтори сотні представників різних країн на рівні міністрів або заступників міністрів.
«Це хороший майданчик, де обговорюються права жінок, гендерна рівність, шляхи запобігання різним формам дискримінації», для того, щоб Україна привернула увагу до порушення прав людини, воєнних злочинів, злочину агресії тощо в контексті російської агресії, розповіла вона.
«Водночас ми тут для того, щоб показати наш досвід, адже попри війну, ми не припинили просувати політику гендерної рівності в країні», – зазначила заступниця міністра.
За її словами, Україна продовжує працювати над тим, щоб до 2030 року подолати розрив між зарплатнею чоловіків і жінок. «Уряд враховує гендерний підхід у всіх політиках, особливо при формуванні бюджетів, а також у представництві жінок на високих посадах», – зауважила Боровець.
Вона зазначила, що за підсумками сесії ухвалюються висновки, про дотримання яких країни періодично звітують.
68-ма сесія Комісії ООН зі становища жінок розпочалася 11 березня й триватиме до 22 березня. Пріоритетною темою цього року є «Прискорення досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат шляхом подолання бідності, зміцнення інституцій і фінансування з урахуванням гендерного підходу».
Стефанишина бере участь у заходах у режимі онлайн. Заступниками глави делегації уряд призначив Боровець, урядову уповноважену з питань гендерної політики Катерину Левченко та заступницю глави Мінсоцполітики Ірину Постоловську.
Як зазначено на вебсайті уряду, метою участі української делегації в роботі сесії є «підтвердження пріоритетного значення курсу на європейську інтеграцію, посилення соціальної справедливості й гендерної рівності в українському суспільстві, розширення прав і можливостей жінок та дівчат у суспільному житті шляхом подолання бідності та зміцнення інституцій, діяльність яких спрямовується на запобігання гендерно зумовленому насильству».
Як передавав Укрінформ, Росія розпочала нападки на гендерну політику українського суспільства ще 2010 року, коли хотіла зупинити євроінтеграційні процеси.
Фото: Володимир Ільченко