Загибель групи Дятлова: чому радянська влада приховувала правду

Загибель туристичної групи під керівництвом Ігоря Дятлова на Північному Уралі у лютому 1959 року стала однією з найбільш загадкових і обговорюваних трагедій ХХ століття. Було висунуто безліч версій причин смерті дев'ятьох мандрівників, від нападу втікачів до втручання надприродних сил.

Однак офіційні матеріали розслідування залишалися засекреченими, а точні факти того, що насправді сталося тієї ночі — відсутніми, повідомляє портал news.obozrevatel.

Розсекречені факти про трагедію

Група досвідчених туристів-лижників складалася з 10 студентів спортивного клубу Уральського державного технічного університету під керівництвом Ігоря Дятлова. В амбітних планах значилося подолання понад 300 кілометрів гірського маршруту з сходженням на вершини Отортен і Ойка-Чакур найвищої категорії складності.

Чорнобиль в горах Уралу

Туристи рушили до гори Холат-Сяхил, яку народ мансі, що населяв ті краї, вважав місцем із зловісною силою і називав "горою мерців". Дістатися місця призначення групі вдалося без пригод, і в сутінках вони встановили намет. Про це свідчать фото і записи в щоденниках "дятлівців". Однак тієї ж ночі сталося щось незрозуміле і жахливе. Туристи покинули намет, вибігши напівроздягненими та залишивши весь спорядження. Вони пустилися стрімголов вниз по крутому схилу, де й загинули кілька годин по тому в лютому морозі.

Характер травм туристів, виявлених пізніше пошуковими групами, викликав найбільше питань і здогадок у слідчих. Дорошенко і Кривоніщенко були роздягнені до спіднього, їхній одяг був розрізаний, на тілах — опіки від вогню і відмороження. Дятлов і Колмогорова лежали тепло вдягненими. У Слободіна була черепно-мозкова травма і поламані пальці рук. Тіла решти чотирьох членів групи — Тібо-Бріньоля, Дубініної, Золотарьова та Ковальова — вдалося виявити лише навесні. У Дубініної були відсутні язик і гортань, проте жодних порізів чи травм. Ковальов і Золотарьов лежали обійнятими, їхні ребра були поламані, у Тібо-Бріньоля був продавлений череп.

Радіаційне отруєння і інсценоване вбивство

Одна з версій причини загибелі дятлівців — удар радіоактивної хвилі під час проведення військового експерименту з радіозондами. Ветеран КДБ і ФСБ Росії Володимир Нагаєв вважає, що радянська влада навмисно затягувала пошуки групи Дятлова, аби приховати правду. На його думку, затримка була необхідною, щоб дочекатися напіврозпаду радіоактивного ізотопу фосфору-32, яким могли отруїтися туристи.

Розплата за випадковий свідок

За версією Нагаєва, група Дятлова не просто пішла в гори, а була учасниками секретного наукового експерименту державного значення. Їхнім завданням було провести тестові запуски радіозондів у віддаленій безлюдній місцевості. Радіозонди запускалися на наповнених радіоактивним газом кулях, які імовірно були збиті метеоракетами, що офіційно використовувалися в районі гори Отортен. Туристів могло накрити вибуховою хвилею з викидом токсичних газів.

Незалежні розслідувачі вважають, що радіоактивний газ (п'ятисірчистий фосфор) з пошкоджених куль потрапив у навколишнє середовище. В умовах високої вологості та радіації він став джерелом утворення смертельно отруйних сполук, зокрема сірководню. Саме отруєння радіоактивними речовинами могло призвести до тих дивних травм, що не вписувалися у версію про загибель туристів внаслідок сходження лавини.

За словами Нагаєва, після нещасного випадку з туристами на місце було направлено "загін зачистки", який мав приховати всі сліди й інсценувати картину нібито природної і безглуздої загибелі групи Дятлова. Однак травми загиблих та радіаційні сліди не відповідали цій версії.

Припускають, що дятлівці стали випадковими жертвами і свідками якоїсь військової таємниці. Радянське керівництво прагнуло будь-що приховати причетність до їхньої смерті, навіть ціною затягування офіційного розслідування та операцій з пошуку тіл. Відтак до цього часу залишається безліч білих плям і протиріч у справі про загибель групи Дятлова — одній з найбільших загадок ХХ століття.