81% українців хочуть усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території країни – опитування КМІС

Згідно з дослідженнями, станом на лютий 2024 року 66% українців вважають, що російську мову має бути усунуто з офіційного спілкування.

Про це у результатах опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Російська мова, як друга державна

У дослідженні зазначається, що тільки 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. 

– 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього хоче, – йдеться у звіті за підсумками дослідження.

При цьому серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні. 

Хотіли б зробити російську офіційною в їхньому регіоні 7%, іще 1% не визначився зі своєю позицією.

– Отже, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Водночас 81% або хоче її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні, – повідомляють дослідники.

Усунення російської мови з офіційного спілкування

69% на півдні України підтримують або повне усунення російської з офіційної сфери, або принаймні проти того, щоб у їхньому регіоні російська мова була офіційною. 

На противагу цьому 18% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні, або взагалі стала державною.

Графіка: КМІС

На сході 52% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти того, щоб у їхньому регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 34% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні, або взагалі стала державною.

– Важливо, що в Україні переважно зберігається нормальне (позитивне або нейтральне) ставлення до російськомовних співгромадян, однак довгостроковим курсом є розбудова української мови як важливої складової та символу української громадянської нації, – розповів директор КМІС Антон Грушецький.

Також зазначається, що примітною є зміна парадигми сприйняття української мови у віковому розрізі. 

Ще на початку 2000-х років (та й справді й пізніше) українська мова в багатьох асоціювалася як мова старших людей та людей із сільської місцевості (мова бабусь і дідусів). 

Нині найбільше наполягають на єдиному державному та офіційному статусі української мови – наймолодші українці.

Опитування проводили з 17 до 23 лютого в межах всеукраїнського опитування громадської думки Омнібус, методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням).

Було опитано 1 052 респонденти, які проживають в усіх регіонах України (крім АР Крим). 

Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. 

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.