/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3587493144cf15285a8f42fa944c0933.jpg)
В Анкарі до річниці з дня народження Шевченка пройшла зустріч дослідників і перекладачів
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У всі містах, де я бував в Україні, першим ділом я відвідував місця, які повʼязані з Тарасом, а вже потім оглядав решту туристичних місць. … Я можу сказати, що Тарас почав займати важливе місце в моєму житті. Коли я повернувся в Туреччину, я зрозумів, що моє відношення до України і українців повністю змінилося. Я почав досліджувати Україну, бо зрештою – це великий пласт історії», – зазначив дослідник життя та творчості Тараса Шевченка Деврім Баскинджи.
За його словами, Тарас Шевченко є не єдиним українцем, життям та діяльністю яких він надихався у своїй роботі. Серед інших він назвав Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Нестора Махна, Семена Петлюру, Степана Бандеру, Лесю Українку, Івана Франка.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F144e4d2d6f1efcef448c3ce7a126f8ef.jpg)
Перекладач Варол Тюмер презентував учасникам заходу переклад турецькою мовою оповідання «Художник», що вважається автобіографічним твором Т.Шевченка.
«Цю книжку геній Шевченко написав у засланні і звичайно у нього не було доступу до бібліотеки і книжок, не було місця, де б він міг отримати відповіді на свої питання. Однак він написав цю книжку використовуючи тільки власну памʼять. Ця книжка справді цікава, але при цьому речення доволі прості – такі, які б зрозумів народ. Саме тому він вважається народним поетом, народним співцем, народним улюбленцем» – сказав Варол Тюмер у своїй доповіді.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F57790c6d84a890f5c4a5c3d3ec2e7c1e.jpg)
Професор Карабюкського університету і перекладач Алі Аскер надав політичний контекст часів за життя Шевченка.
«Зараз Україна переживає найскладніші часи своєї історії. Як для людей, так і для держави це боротьба за власне існування: за свою ідентичність, за Батьківщину, за власну державність. Так само як і інші держави, Україна бореться за те, щоб мати власну ідентичність. Звичайно, це дуже складний процес, який почався не зараз, і навіть не в 2014 році. Ця боротьба вже триває довгий час. Сьогодні ми говоримо про Тараса Шевченка – людину, яка дала дух цій боротьбі, яка проводила і підживлювала її, і яка зробила неймовірний внесок, як в літературу, так і в ідентичність українців», – зазначив професор Аскер.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fe1c3d0af0aa530ad6bace6be7309566a.jpg)
У межах заходу слово мала голова Української спілки в Анкарі Юлія Білецька.
«Окрім того, що Шевченко був поетом, письменником, художником, він ще й став важливим символом боротьби нашої країни. Тому щоб зрозуміти українців і їхню боротьбу, важливо ознайомитися з творчістю великого генія», – наголосила вона у своєму виступі.
Захід був організований Українською спілкою в Анкарі за підтримки посольства України в Туреччині.
Як повідомляв Укрінформ, з нагоди 210-ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка у столиці Грузії відбулися урочисті збори за участю посольства України в Грузії та представників української громади та діаспори.
Фото: Українська спілка в Анкарі

