Про це в коментарі Укрінформу розповіла заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, яка прибула до США для переговорів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку та з американськими політиками у Вашингтоні стосовно реалізації механізму компенсації за збитки.
За її словами, секретаріат реєстру «збиратиме заяви, оброблятиме їх, систематизуватиме, групуватиме й заноситиме у відповідні секції».
Мудра уточнила, що у квітні буде запущено першу категорію реєстру – ту його частину, яка стосуватиметься збитків і шкоди, заподіяних фізичним особам, які втратили житло.
«Ми розпочали з цієї категорії, оскільки стосовно неї багато чого зроблено в Україні, – пояснила заступниця міністра. – Через застосунок «Дія» теж можна подати заявку й отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене майно. Цю базу на нашій українській системі вже сформовано, і її можна буде легко передати до міжнародного реєстру».
Буде розроблено інструкцію, як подавати заяву. Доступні будуть дві мови – українська й англійська, на вибір.
У відповідній формі треба буде позначити біля запропонованих тверджень – «так» чи «ні».
Крім того, до реєстру потрібно буде завантажити відповідні докази. «Йдеться про експертизи, свідчення, протоколи поліції, матеріали кримінальної справи – будь-які підтверджувальні документи», – зазначила заступниця міністра.
Нині налагоджується співпраця міжнародного реєстру з наявними реєстрами в Україні, які також ведуть облік пошкодженого та знищеного майна, аби можна було використовувати ці дані для верифікації заяв.
При цьому «Дія» виступатиме посередником між національними реєстрами й міжнародним, уточнила Мудра.
Очікується, що за першою категорією надійдуть сотні тисяч заяв, оскільки в українському реєстрі вже зафіксовано близько 500 тисяч заяв на компенсацію.
Враховуватимуться не лише матеріальні збитки, а й шкода, заподіяна особистій недоторканності, здоров’ю. Громадяни зможуть звернутися в реєстр із приводу втрати через війну або на війні своїх близьких, рідних. Примусово депортовані чи внутрішньо переміщені особи, або ті, хто виїхали з країни, теж зможуть скористатися реєстром.
Далі поступово додаватимуться інші категорії – для держави та юридичних осіб. Згодом з’явиться орган – комісія, яка оброблятиме цю інформацію й на її підставі ухвалюватиме рішення про суми компенсації, конкретизувала Мудра.
Компенсаційна комісія ще не створена, розповіла вона. Для формування цього окремого органу потрібна багатостороння міжнародна угода, яка має бути підписана державами й ратифікована парламентами країн-підписантів.
Відтак реєстр припинить своє функціонування і стане до комісії, коли вона буде створена.
«Наша амбітна ціль – щоб проєкт угоди про міжнародну компенсаційну комісію був узгоджений до кінця поточного року. Ще якийсь час піде на її підписання й далі – на ратифікацію», – додала заступниця міністра.
На її думку, підписантами виступатимуть ті самі країни, які взяли на себе зобов’язання стосовно створення реєстру, а також інші країни, «щоб мати глобальну підтримку».
Як повідомляв Укрінформ, раніше Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Україна пропонує партнерам спеціальний компенсаційний механізм залучення фінансування для відбудови країни.