Про це повідомляє пресслужба НАБУ, передає Укрінформ.
«4 березня 2024 року НАБУ і САП відправили на лаву підсудних колишнього голову Верховного суду, викритого на отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі», - ідеться в повідомленні.
Зокрема, слідство встановило, що у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте суд відмовив у задоволенні вимог.
У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.
"Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з головою Верховного суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. США (1,8 млн дол. США – голові та суддям Верховного суду, решта – як «оплата» посередницьких послуг)", - заявляють у НАБУ.
Повідомляється, що у квітні 2023 року Верховний суд ухвалив рішення на користь бізнесмена.
Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу й отримання двома траншами 1,8 млн дол.
15 травня 2023 року під час отримання другого траншу - 450 тис. дол. - голову Верховного суду й адвоката затримали, наступного дня обом повідомили про підозру (ч. 4 ст. 368 КК України). У жовтні слідство завершили.
Розслідування щодо адвоката виділили в окреме кримінальне провадження.
У серпні 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру власнику групи «Фінанси і кредит».
Як повідомлялося, у травні 2023 року у Національному антикорупційному бюро і САП заявили про викриття схеми одержання неправомірної вигоди у 2,7 млн дол. керівництвом і суддями Верховного суду. За версією слідства, хабар був за ухвалене 19 квітня 2023 року Великою палатою ВС рішення у справі про визнання законності придбання у 2002 році пакета акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату компанією Ferrexpo.
Під час пленуму Верховного суду 140 суддів підтримали висловлення голові ВС Всеволоду Князєву недовіри. Також була ухвалена постанова пленуму про припинення повноважень голови ВС.
18 травня Вища рада правосуддя дала дозвіл на утримання Князєва під вартою.
Того ж дня ВАКС обрав ексголові Верховного суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 107,3 млн грн застави. Надалі Апеляційна палата ВАКС зменшила суму застави спочатку до 75 млн грн, а згодом до 55 млн грн.
7 вересня ВАКС продовжив термін тримання під вартою Князєва до 16 жовтня з можливістю внесення 55 млн грн застави. 26 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила Князєва у СІЗО, але зменшила заставу до 45 млн грн. У жовтні заставу Князєву зменшили до 35 млн грн; 5 грудня — до 27 млн; 21 грудня — до 20 млн грн.
30 січня 2024 року ВАКС продовжив дію запобіжного заходу Князєву до 29 березня 2024 року, при цьому зменшивши розмір застави з 20 млн грн до 18,168 млн грн.
31 січня за Князєва внесли заставу у розмірі 18,168 млн грн. Того ж дня його звільнили з-під варти.
6 лютого 2024 року Вища рада правосуддя відсторонила суддю Верховного суду Всеволода Князєва від здійснення правосуддя до 6 квітня 2024 року.