Електроніка СРСР: яку техніку Союз вкрав у Заходу

Дуже часто ми чуємо фразу: "Техніка при союзі була якіснішою і кращою, ніж зараз". Це пов’язано з тим, що людям на той час не було з чим порівнювати. Але більшість громадян Радянського Союзу не підозрювали, що майже вся ця електроніка була чистим плагіатом зарубіжних зразків.

"Телеграф" розповідає про побутові прилади та електроніку, які були скопійовані інженерами тодішнього СРСР.

Радянська влада не хотіла, щоб громадяни користувалися західною технікою, тому самі копіювали все, що тільки можна було скопіювати. Серед плагіату західної техніки у СРСР такі:

• телевізійний приймач Ленінград 1, створений на основі німецької моделі EFu T-1;
• телевізор КВН-49 копіював американський RCA 621TS — зовнішній вигляд трохи відрізнявся, але компонентна база була максимально схожа;
• телевізор Старт 3 випущений у 60-ті роки було створено на основі британського телевізора GEC BT2253 17, а оригінал було створено на кілька років раніше;
• магнітофон Мелодія МГ-56 скопійований із німецької моделі Grundig TK820 — у радянських розробників навіть не вистачило креативу для зміни дизайну, і це точна копія;
• касетний магнітофон Десна скопіювали з голландського Philips EL 3302 — різниця в моделях становить 6 років, скільки часу знадобилося інженерам для "розробки" власного;
• Електропрогравач Електроніка Б1-01 був копією німецького, на 2 роки старшого Thorens TD-125.
• диктофон Яхта 1М був підробкою швейцарського Nagra SNST.
• фотоапарат Комсомолець випущено через 14 років після виходу німецького Voigtlander Brillant — схожий дизайн, схожа начинка. калькулятор Електроніка Т3-16, що копіював Hewlett Packard HP-9100B. Тоді "комп’ютери" HP виглядали приблизно так;
• калькулятор Електроніка Б3-18А копіює Rockwell 61R та багато іншого.

Загалом у Радянському союзі було дуже мало власних розробок. Основна частина грошей вкладалася у військові перегони проти США. Науковий та технічний потенціал держави був надто слабкий і не міг конкурувати із західними державами. Це відбивалося на простих користувачах, які отримували побутові прилади із запізненням, іноді 15-20 років. Якість теж страждала. Підробки було неможливо наблизитися до оригіналів щодо довговічності і були вкрай дефіцитним товаром.