Попри інформаційні та безпекові ризики, пов’язані зтелеграмом, українці продовжують користуватися ним. За роки свого існування він зі звичайного месенджера перетворився на соціальну платформу, де інформація поширюється на багатомільйонну аудиторію. Потенційній небезпеці телеграму була присвячена публічна дискусія Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) «Телеграм: погляд під збільшувальним склом. Небезпеки, переваги, альтернативи», в якій взяли участь журналіст і кіберблогер Назар Токар, менеджер проєктів ЦЕДЕМ із медіаграмотності та протидії дезінформації Олександр Монастирський і заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігор Розкладай. Модерувала захід старша проєктна менеджерка напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ Євгенія Стаднік.
Загалом учасники дискусії радять не зважати на зручність користування, натомість обмежити доступ телеграму до особистої інформації, а краще взагалі відмовитися від соцмережі. Під час панелі «Феномен телеграму: історія становлення та чому навколо соцмережі так багато негативу» Назар Токар розповів, що причини небезпеки криються не просто в російському походженні розробників телеграму, а в їхній можливій співпраці зі спецслужбами Росії.
«За легендою, платформу створили два брати (Павло і Микола Дурови — «ДМ»), які хотіли мати безпечну соцмережу, до якої не мала б доступ ФСБ, яка на той момент начебто стукала у двері до Павла Дурова. І така гарна легенда дуже добре зайшла. Але я одразу скажу, що є безліч непрямих доказів того, що Росія і Телеграм працюють разом», — каже Токар.
Безпека в телеграмі, за його словами, має вирішальну роль. Хоч самі представники Телеграму неодноразово говорили, що це безпечний месенджер, зашифрований криптографічним рівнем шифрування інформації, — насправді ж інформація від вашого телефона до сервера телеграму передається в зашифрованому вигляді, але на серверах вона зберігається не зашифрованою. Тобто там є ключі, щоб читати будь-яке листування. При цьому частина серверів телеграму й досі перебуває в Росії, що також викликає певні підозри. Видалити інформацію з цих серверів неможливо, користувач може лише не додавати туди нової інформації, якщо перестане користуватися соцмережею.
Звісно, месенджер пропонує зробити так званий секретний чат — це означає, що цей чат буде видно лише на смартфоні, а на комп’ютері ви його не побачите, і в такому випадку інформація буде зашифрована. Але, каже Назар Токар, секретні чати мало хто використовує.
Також до Телеграму є питання щодо фінансування, адже робота платформи, зарплата працівників, оренда офісів у Лондоні та Дубаї — на все це потрібні гроші. Водночас довгі роки месенджер був безплатним, а послуга «Преміум» з’явилася не так давно і є необов’язковою. Дуров продав «ВКонтакте» за 400 мільйонів доларів, але і цих грошей не вистачило б на підтримку такого месенджера як телеграм, говорить Токар.
«З відкритих джерел можна побачити, хто дає гроші на телеграм. Одним із найбільших інвесторів є Фонд прямих інвестицій Уряду Росії. Це офіційний фонд, який інвестує в цікаві Росії проєкти. Також інвесторами були російські бізнесмени Роман Абрамович, Сергій Солонін, Давид Якобішвілі та компанія ВТБ, котра на 60% належить російській державі», — розповів Назар Токар.
Телеграм на смартфоні має доступ майже до всіх додатків: до контактів, геолокації, усі файли, фото та відео, скриншоти, може мати доступ до буфера обміну. Можна спробувати відімкнути доступ телеграму до геолокації та інших параметрів, проте на смартфонах є спільне сховище — віртуальна одиниця, де різні програми зберігають інформацію, тож телеграм усе одно матиме доступ до даних.
Ще одна небезпека телеграму, за словами Назара Токаря, пов’язана з доступом до контактів. У телефонній книзі може зберігатися багато чутливої інформації про різних людей. Наприклад, у телеграмі людина може бути підписана ніком і не мати фотографій, але в телефонах користувачів записана як «Сергій ЖЕК», «Антон СБУ» або «Тетяна ТЦК». Маючи добірку підписів людини у смартфонах різних користувачів, можна з’ясувати, чим людина займається, її повне ім’я та прізвище тощо. Причому ця людина може і не мати власного акаунту в телеграмі — її цифровий портрет телеграм створить через тих, хто ним користується, каже Токар.
Назар Токар
Ще одна проблема криється в російських провайдерах, які забезпечують трафіком інших провайдерів — це Retn та Global.net. «Retn зараз контролює приблизно 30–35% усього українського трафіку. Це російський магістральний провайдер, який підключає наші домашні провайдери до інтернету, зокрема “Волю”, “Київстар: домашній” та інших. Власник Retn є росіянином і колишнім працівником ФСБ. Компанія Global.net — це британська компанія, яка при цьому має свої сервери у Росії, і саме вона є одним з основних провайдерів для передачі трафіку телеграму. Виникає питання, якщо ми так хочемо дистанціюватися від Росії, то чому практично весь наш трафік передають саме російські компанії? Не знаю, це питання відкрите», — каже Токар.
Чи можливо користуватися телеграмом, не втрачаючи даних, розказав Олександр Монастирський під час наступної панелі: «Міфи про телеграм, у які ми віримо, та як безпечно користуватися платформою». Як і перший спікер, Монастирський сказав, що захищеність інформації в телеграмі — це міф. Телеграм не має наскрізного шифрування — процесу закодовування та захисту повідомлення, даних, які передаються безпосередньо між двома девайсами, на яких відбувається спілкування. Тобто всю інформацію мають бачити тільки користувачі з двох конкретних девайсів без третіх осіб. Так працює WhatsApp, наприклад.
«Коли я готувався до презентації, я буквально у вільному доступі знайшов процедуру, як можна будь-який профіль деанонімізувати. Хоч частково, але ви спокійно можете отримати дані про активність користувача. І що найцікавіше — це робиться через ботів у самому телеграмі. Він видає вам ID профілю користувача, і через інші боти ви вже можете подивитися, в яких чатах він є, які групи читає, яка його активність, що він завантажує тощо. Це купа інформації, яку можна використати проти вас. І я вже не говорю про сторонній софт, як, наприклад, “Око Бога” — програма, створена, ймовірніше за все, російськими програмістами для того, щоб стежити та деанонімізовувати користувачів у телеграмі. Такого роду софт був використаний під час протестів у Білорусі під час виборів, коли користувачів телеграму деанонімізували та читали їхні чати й листування», — каже Монастирський.
Другий міф — що альтернативи телеграму не існує. Проте, за словами Монастирського, це твердження має частку правди, що не існує месенджера, який був би один в один як телеграм. Потрібно розуміти, що телеграм — це 800 млн користувачів по всьому світу, і якщо ці користувачі перейдуть в умовний Signal, який має приблизно 50 млн користувачів, месенджер може не втримати цього. Але розробники додатків, таких як Signal та WhatsApp, готові еволюціонувати та запроваджувати новий функціонал. Вони в тісному контакті зі своїми користувачами, тож розуміють їхні запити та потреби.
Третій міф — у телеграмі існує якісна модерація контенту. Загалом модерація контенту — це інструмент, який дозволяє платформам наглядати, контролювати, керувати контентом і поведінкою користувачів у соцмережах. Це має запобігати піратству, завантаженню, зливанню даних тощо.
Щодо самих умов використання телеграму, то вони прості та вкладаються буквально в чотири пункти, що, за словами Монастирського, є дуже дивним: прийняти політику конфіденційності, не використовувати сервіс для розсилки спаму або обману, не пропагувати насильство в публічних каналах, ботах і не розміщувати незаконний порнографічний контент. Очевидно, що останні два пункти в телеграмі навіть не виконуються.
Олександр Монастирський
Наступний міф полягає в тому, що ефективна модерація дозволяє боротися з дезінформацією та фейками. Якраз телеграм є платформою, яка чи не найбільш зручна для поширення фейків. Це терабайти інформації, яку читають і поширюють люди. Що можуть робити користувачі — це щонайменше не поширювати такий контент серед знайомих і мислити критично. Люди неусвідомлено допомагають ворогу, коли діляться подібним контентом. Якщо користувач — військовий, то краще просто видалити телеграм і перейти на Signal і на WhatsApp.
Міф №5 — анонімним телеграм-каналам, які розповідають про вильоти ракет, завжди можна довіряти. Звісно, є канали, які поширюють інформацію, яка іноді підтверджується, що викликає довіру. Але треба пам’ятати, що анонімні телеграм-канали у випадку чогось не несуть жодної відповідальності. Зважаючи на модерацію контенту, яка є в телеграмі, користувач не має кому поскаржитися. Ви можете надіслати скаргу на це повідомлення, але навряд чи їх хтось розгляне. Крім того, такі канали створені перш за все для бізнесу, де товаром є користувачі. Вони дуже часто люблять рекламувати все підряд, тож швидше за все це просто бізнес, де спочатку набивають аудиторію, щоб потім ці канали продати.
- Читайте також: В Україні на основі анонімних телеграм-каналів сформована інформаційна «армія» для війни з внутрішніми опонентами чинної влади або її критиками
Наступний міф — про синю галочку, яка, на думку адміністрації телеграму, мала би гарантувати якісні достовірні джерела. Проте в телеграмі таку галочку мають Russia Today, телеграм-канал Дмитра Медвєдєва, Ольги Шарій тощо. Олександр Монастирський каже, що є цілі схеми, які допомагають купувати ці верифікації. Також після появи послуги «Преміум» в телеграмі біля свого ніку можна поставити будь-яке емодзі. І часто люди ставлять емодзі, схожі на галочку верифікації, що теж може ввести користувачів в оману.
Сьомий міф — телеграм є безпечним майданчиком для поширення авторського контенту. В цьому месенджері повністю відсутній будь-який нагляд за поширенням авторського контенту, тобто фактично через цю маленьку модерацію будь-хто може поширити будь-що і не понести за це жодної відповідальності. «Якщо ви музиканти й хочете продавати свою музику в телеграмі або постити певні авторські матеріали, нікому нічого не заважає просто їх вкрасти та злити у вільний доступ — і ви втратите свій дохід. Так наразі відбувається з книжками та з іншим контентом, за який нам потрібно було би платити. Це про культуру споживання перш за все», — пояснює Монастирський.
Щодо безпечного користування телеграмом, він радить відписатися від усіх анонімних каналів, не надсилати в додатку персональні дані, документи, номери карток чи будь-яку чутливу інформацію, яка може бути використана проти вас. Не завадить вимкнути доступ до камери, геолокації, контактів, мікрофону, бо через все це вас потенційно можуть відстежувати. Точність геолокації в телеграмі — до 50 м, тож якщо відбувся якийсь приліт і ви написали про це своєму другу чи подрузі, навіть не уточнюючи, де саме, то з допомогою цієї функції можна спокійно скорегувати вогонь чи розуміти, де працює ППО. Також Олександр Монастирський радить не спілкуватися у телеграмі з військовими, натомість пропагувати перехід на альтернативні канали комунікації.
- Читайте також: Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму?
Під час наступної панелі «Телеграм: правові виклики та порушення принципів роботи медіа» Ігор Розкладай розповів, як зберегти баланс між свободою вираження думки та захистом громадян і національною безпекою.
«Коли блокували “ВКонтакте”, Україна дуже неправильно скористалася своїми аргументами, тому що єдиний посил, який був поданий на той час до міжнародних партнерів, — це питання національної безпеки. Це був найслабший посил, який на той час можна було використати, тому що «ВКонтакте» був відомий двома “прекрасними” “П”: порнографія та піратка. І якби Україна дуже чітко сказала, що “ВКонтакті” — це розсадник піратства, а ми боремося за цивілізований захист авторських прав, я думаю, що і реакція була б трошки інша. Але, на жаль, комунікація — це слабка наша сторона», — каже Ігор Розкладай.
Ігор Розкладай
Він упевнений, що рано чи пізно телеграм теж заблокують в Україні, й цього разу важливо всім правильно пояснити, чому саме цей месенджер — загроза. На його думку, союзницею в цьому питанні для України може стати білоруська опозиція, яка вже має не одне підтвердження зливу даних спецслужбам через телеграм.
Деякі країни практикують обмеження не для всіх громадян, а лише для представників певних сфер. Наприклад, тікток заборонено мати чиновникам США та Канади. Телеграм також заборонений до використання військовими й силовими структурами в низці країн, зокрема у Швейцарії.
Якщо Україна покаже, що вона взаємодіє з усіма безпечними соцмережами та блокує телеграм через низку безпекових причин, то дорікнути їй обмеженням свободи слова буде неможливо.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.