Чоловік знайшов у своєму будинку капсулу часу. Що в ній і чому вона збурила соцмережі

Капсула часу, яку мешканець американського Спрингфілда виявив під підлогою свого будинку, збурила на початку року соцмережі. Що було у бляшанці з-під кави та звідки походить наша одержимість капсулами часу?

У 1994 році, невдовзі після його настання, 12-річний Натан Гедден сховав капсулу часу в підвалі свого будинку в Спрингфілді у штаті Міссурі.

Вузький простір між землею і першим поверхом, куди хлопчик поклав своє послання, був, як він згадує, “досить страшним місцем для дитини”. Сім’я виїхала з будинку приблизно через пів року.

Але на початку 2024 року новий мешканець будинку знайшов 30-річну реліквію, наповнену іграшками та різними дрібничками з 90-х.

Власник будинку Стівен Графф опублікував у соціальній мережі Threads фото капсули часу та лист, який написав її 12-річний творець.

Інтернет не розчарував – за допомогою сарафанного радіо, тобто Threads, Графф знайшов Геддена і повідав світу зворушливу історію про ностальгію за минулим, до якої ми, люди, так схильні.

Чому ми так захоплюємось речами з минулого і збереженням нашого сьогодення?

Крістін Батчо, експертка з ностальгії та професорка психології коледжу Ле Мойн у Сіракузах у штаті Нью-Йорк, розповідає BBC, що ностальгія виявляється у тузі за речами, які були для нас важливими у минулу епоху.

Але це також спосіб дати собі раду з невизначеністю майбутнього і навіть нашою смертністю.

“Капсула часу втілює наше бажання кинути виклик часу, неминучим змінам і неможливості безсмертя”, – пояснює Батчо.

“Збереження того, що, як ми вважаємо, розповідає нашу історію, є способом передати спадщину майбутнім поколінням”.

Гедден, якому зараз 42 роки і який живе у Техасі, каже, що був у захваті, дізнавшись, що його капсулу часу знайшли.

Йому та його мамі й молодшому брату написали сотні користувачів соцмереж.

“Мені здається божевільним, що [капсулу] знайшли, але водночас так зворушливо бачити реакцію кожного та спогади, якими вони діляться. Я й не згадував про неї цілу вічність, але мені подобаються такі приємні історії”.

Допис Граффа у мережі Threads, в якому він розшукував Геддена, зібрав понад 5000 лайків і майже 200 коментарів. Гедден перепостив тред, і його публікація також отримала тисячі лайків і сотні відповідей.

Геддена запитували, що саме він сховав у бляшанку від кави Cain’s Premium і що робила його родина з того часу.

Батчо пояснює, що є два типи ностальгії. Перший – предмети чи події з нашого минулого, а другий – речі та події із життя різних поколінь, які створюють “соціально-історичну ностальгію”.

“Особиста ностальгія має деякі переваги, вона оживляє спогади про наш життєвий досвід”, – каже дослідниця в інтервʼю BBC.

“Згадки про колишнє життя можуть підняти настрій, нагадати нам про людей, яких ми любили і які любили нас, можуть втішити нашу самотність та посилити відчуття сенсу та мети нашого життя”.

Майбутнє, додає Батчо, сповнене невизначеності, але ностальгія допомагає з нею впоратися.

У 2021 році Бюро міжнародних зв’язків із громадськістю повідомило, що з початку пандемії коронавірусу люди зробили стільки ж капсул часу, скільки за попередні 350 років. Цю статистику надала Адрієнн Вотерман, голова Міжнародного товариства капсул часу.

“Ностальгія пом’якшує стрес від змін і зміцнює наше відчуття контролю. Збереження найкращого, що у нас є, у капсулі часу – це спосіб подолати смертність, адже частина нас залишиться у далекому майбутньому”, – каже Батчо.

Є також докази того, що спогади минулого покращують самооцінку та підвищують вдячність.

А що ж у капсулі Геддена? Її вміст – яскраве втілення ностальгії за 1990-ми та речами особистого значення, як-от:

• фігурка Кейсі Джонса з “Черепашок-ніндзя”
• фігурка героя з мультфільму “Дива на обертасах” (TaleSpin)
• жетони для гри Pog and Slammer
• етикетка з упаковки сосисок Oscar Mayer Little Smokies
• іграшковий автомобіль
• серветка для дезінфекції
• картка з Муфасою та Шрамом з мультфільму “Король Лев”
• сувій із текстом пісні Be Prepared із саундтреку “Короля Льва”
• колекційні картки футболістів із зображеннями Джона Рендла, Кіта Маккеллера та Кента Халла
• фальшива рекламна купюра у 50 доларів, які, як каже Гедден, йому подобалося збирати
• фотографія його 10-річного брата, яку він підписав “обнадійливе майбутнє”
• ярлик від подарунка

“Я поклав туди предмети, з якими любив гратися у той час, але серед них є пара речей, які бентежать мене дорослого, – каже Гедден, – наприклад, обгортка від сосисок Little Smokies і спиртова серветка”.

“Якій дитині спаде на думку, що їх треба покласти у капсулу часу? Я люблю колекціонувати речі, це точно”, – додав він.

Утім, сотні дописувачів, каже Гедден, згадували ці сосиски, а також свою любов до іграшок і колекційних карток.

Ностальгія – це часто туга за гарними часами, каже Батчо.

“Ностальгія завжди у рожевих окулярах, – каже психологиня. – Вона оминає негативні елементи реального життя і дозволяє нам переживати наше минуле кращим, ніж воно було насправді”.

Але дещо таки з часом може й покращитися – наприклад, правопис Геддена. У листі в капсулі часу він назвав себе “12-річним підлітком з інтелектом 30-річного і орфографією семирічного”.

У листуванні з BBC його він пише бездоганно і кепкує з того, що зробив помилку навіть у слові “янгол”, яким описав свою маму.

Колективні спогади, які збурив допис у Threads про капсулу часу, також ілюструють, як ностальгія здатна нас об’єднати. Гедден каже, що іноді соцмережі можуть бути токсичними, але історія про його капсулу принесла йому багато позитивних емоцій.

“Я хотів би подякувати Граффу та його сім’ї за публікацію у Threads та ідею знайти мене, коли вони виявили капсулу”, – каже Гедден.

“Було цікаво поділитися цим відкриттям. Сподіваюся, воно надихне інших робити капсули часу зі своїми дітьми або самостійно в будь-якому віці”.