Санкції США проти Китаю: передвиборчі ідеї чи реальна стратегія

Член комітету з міжнародних відносин Палати представників Конгресу США Джеральд Конноллі заявив про можливе запровадження санкцій проти Китаю "за підтримку Росії". Начебто такі плани можуть бути втілені в життя дуже швидко. Однак я поки розглядаю це як елемент виборчої кампанії у Сполучених Штатах.

Такі ідеї не поодинокі. Можна згадати ініціативи Трампа примусово прибрати китайських власників зі стратегічних підприємств США (Трамп планує змусити китайських власників продати будь-які холдинги, "які загрожують національній безпеці Америки", першочергово у таких сферах як енергетика, технології й сільське господарство), запровадити нові обмеження стосовно доступу китайських компаній до стратегічних галузей та наукоємних технологій, особливо там, де штучний інтелект, оборонні й ІТ-індустрія… Тому кількість ініціатив щодо санкційних механізмів проти Китаю ближче до виборів у США буде збільшуватися.

Висувати подібні ідеї будуть різні групи трампістів. Проте й демократи теж можуть пропонувати подібні ініціативи – аби забрати якісь аргументи у опонентів.

Однак треба дивитися, наскільки готові Сполучені Штати, по-перше, реалізувати будь-які такі ідеї санкційних механізмів. По-друге, наскільки такі ідеї відповідають інтересам американських корпорацій та чи не пов’язано це з конкурентними війнами. І, звісно, скільки США готові платити за такі санкції.

Санкції – це один з великої кількості дієвого інструментарію, який є у Вашингтона для зменшення зближення між Китаєм та РФ

Річ у тім – і ми це розуміємо - що в разі запровадження санкцій буде симетрична/асиметрична відповідь з боку Китаю. Якою вона може бути? Це може бути припинення якихось транзакцій. Це може бути загострення на Корейському півострові. Тому, на даний момент, я й говорю, що ідеї санкцій - це більше електоральні прояви, а не якась систематична політика щодо запровадження якогось чергового пакету обмежень стосовно Китаю.

Навіть зважаючи на те, що Китай у Штатах дійсно пов’язують з Російською Федерацією. Ні серед республіканців, ні серед демократів немає ілюзій, що за Росією стоїть Китай. США бачать небезпеку зближення між Пекіном та Москвою - це також очевидно. Тож санкції – це один з великої кількості дієвого інструментарію, який є у Вашингтона для зменшення зближення між Китаєм та РФ…

Але наразі я не бачу навіть усіх стейкхолдерів, які, у випадку реалістичності подібних санкційних пакетів, підключаються. Є лише невелике обговорення в експертному співтоваристві. Однак, якщо це вийде на рівень комітету, на рівень публікацій експертів на ключових аналітичних майданчиках, тоді можна буде сказати, що це вже формування політики. І так, тоді такі санкції будуть впроваджені.

Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства