Базова військова підготовка замість строкової служби: кого це стосується і як відбуватиметься

Новий проєкт закону про мобілізацію №10449, зареєстрований у Верховній Раді 30 січня, окрім усього іншого, передбачає впровадження норми про обов'язкову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) для військовозобов'язаних громадян у віці 18-24 років. Допризовний вишкіл має замінити скасовану у жовтні 2022 року строкову військову службу і підготувати громадян до майбутнього захисту держави ще до вступу в мобілізаційний вік.

"Телеграф" з'ясовував, як саме відбуватиметься ця підготовка і яким чином вплине на ефективність мобілізаційних процесів.

Загальні положення

Згідно з проектом закону, БЗВП проводитиметься з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і вмінь, необхідних для виконання обов'язку із захисту держави.

Проходити обов'язковий вишкіл будуть чоловіки віком від 18 до 24 років, тоді як для жінок дана норма носить необов'язковий характер.

Навчання будуть проводити на базі:

• вищих військових навчальних закладів;
• військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;
• навчальних частин (центрів) ЗСУ та інших військових формувань;
• правоохоронних органів спецпризначення;
• державної спеціальної служби транспорту;
• закладів освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
• закладів вищої освіти усіх форм власності.

БЗВП не просто проводитимуть у вищезазначених установах, а й включать у навчальні плани цих закладів як окрему дисципліну.

До навчань будуть залучати громадські організації та об'єднання, в тому числі громадські об'єднання ветеранів війни.

Від проходження допризовної підготовки будуть звільнені громадяни, які:

• визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я;
• пройшли військову службу в інших державах до набуття громадянства України;
• проходили військову службу.

Під час практичних занять на військовозобов'язаних будуть поширюватися права і обов'язки, встановлені законом для громадян, призваних на навчальні (перевірочні) збори.

Якщо військовозобов'язаний громадянин без досвіду служби на момент ухвалення закону вже закінчив навчання і не встиг пройти БЗВП у виші, він підлягатиме направленню для проходження базової військової служби з урахуванням, за можливості, фаху, який він здобув під час навчання у виші.

За даними Міноборони України, допризовна підготовка займатиме не більше п’яти місяців. Протягом цього строку за громадянином зберігатиметься його робоче місце.

Практика – критерій ефективності

В теорії базова загальновійськова підготовка має забезпечити майбутнім захисникам необхідні навички та знання для ефективного функціонування у військовому середовищі.

"У рамках базового вишколу військовослужбовці опановують вогневу і тактичну підготовку, вивчають інженерну справу, отримують навички з мінно-вибухової безпеки, тактичної медицини та основ роботи з армійським зв’язком", – йдеться у роз'ясненні Сил територіальної оборони ЗСУ.

Там же наведений приклад комплексного іспиту БЗВП, ознайомитись з яким можна за посиланням. Втім, чи відповідатиме він новим вимогам до базової підготовки громадян до 24 років, — невідомо.

За словами екс-командира роти батальйону "Айдар", ветерана війни Євгена Дикого, саме рівень реалізації намірів влади буде визначальним у питанні ефективності реформи.

"Загалом, пропозиція непогана, але вона має найменше відношення до вирішення проблеми з мобілізацією. Проблема не в тому, що люди не пройшли підготовку чи у нас не вистачає мобілізаційного резерву. Проблема у тому, що люди з цього резерву не квапляться виконувати свої обов'язки. В який спосіб БЗВП вирішить це питання, я не уявляю", – каже Євген Дикий в коментарі "Телеграфу".

Схожої думки й координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець. За словами військового експерта, хоча в теорії дані зміни мають сприяти нарощуванню підготовлених резервів, наскільки ефективними вони виявляться, покаже лише практика.

"Ця підготовка повинна дати людині базові військові навички і спростити сам процес мобілізаційного розгортання при необхідності. Мова не йде про підготовку бійця, адже це більш глибоке питання. Цим повинні займатися у спеціалізованих центрах і структурах. Як це буде виконано на практиці, залежатиме від рішення органів військового управління", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Це положення нового закону про мобілізацію викликає чимало запитань. Зокрема, в законопроекті не вказано, чи будуть "учні" отримувати грошове забезпечення під час навчання і чи передбачена державна підтримка для роботодавців, які втратять частину працівників з обов'язком збереження за ними робочого місця.

Крім того, невідомо, чи передбачене покарання або ж якісь обмежувальні санкції для тих, хто до настання 25 років не пройде БЗВП. Також із закону незрозуміло: будуть тих, хто вже пройшов допризовний вишкіл, направляти на двомісячні навчання після мобілізації чи ж вони одразу приступатимуть до служби.

Отримати відповіді на ці запитання поки складно, адже нардепи, які брали участь у створенні документу, вже традиційно увімкнули "режим тиші" у спілкуванні з журналістами до ухвалення проміжного чи остаточного рішення щодо майбутнього закону.