Безпека Європи не може залежати від виборів у США - єврокомісар Бретон

В умовах сучасних геополітичних реалій ЄС змінює ставлення до власних оборонних спроможностей, оскільки Європа не може, як раніше, ставити власну безпеку в залежність від виборчого циклу в США кожні чотири роки.

Про це у Вашингтоні під час дискусії під егідою Атлантичної Ради заявив єврокомісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми всі постаємо перед викликами. Безумовно, це Україна, геополітична напруга між США й Китаєм, трагічна війна на Близькому Сході , які примушують нас думати, як захищатися та стримувати… Коли ви відвідуєте країни поблизу України або Росії, є очевидним, що речі змінюються. Багато років вони думали, що ЄС, разом із НАТО й США, зможе їх захистити, що б не відбулося. Але після дій попередньої адміністрації в США, як вона бачила НАТО, Європу та альянс з Європою, занепокоєння, що вони (країни – ред.) будуть залишені наодинці, змінило багато…», - сказав єврокомісар.

«Сильніша Європа в НАТО означатиме сильніше НАТО. Сильніша Європейська оборона означає свободу вибору, коли йдеться про безпеку, щоб не залежати від рішення, які приймаються будь-де в іншому місці. Ми не можемо передавати європейську безпеку кожні чотири роки в інші руки. Зараз йдеться про реальну війну, і ми свідомі, що ця війна не лише проти України», - додав Тьєррі Бретон.

Він зауважив, що ЄС продовжуватиме підтримувати Україну та розвивати Європейський оборонний союз, готувати його спроможності до конфлікту високої інтенсивності на Європейському континенті. З цією метою армії та оборонна промисловість країн-членів мають бути адаптовані до нової реальності. Безпека постачання та спроможність швидко збільшити оборонне виробництво, за словами єврокомісара, перетворилися на абсолютну необхідність.

«Те, що ми робимо, не спрямовано проти будь-кого, особливо – це не проти НАТО. Ми працюємо разом. Але вперше в історії Європи ми маємо глобальний огляд, що ми виробляємо, як багато, де наші вузькі місця, скільки боєприпасів ми виробляємо в Фінляндії, в Польщі, в Латвії, в Болгарії, у Словаччині, в Румунії, у Франції або в Німеччині, - і як ми можемо виробляти більше разом», - підкреслив представник Єврокомісії.

Він висловив вдячність Сполученим Штатам за суттєву фінансову та військову допомогу, яка надійшла від США для України, яка була життєво важливою, особливо на початку цієї війни, і великою мірою дозволила Україні встояти проти російської навали.

Тьєррі Бретон також нагадав, що європейські країни, з огляду на нові геополітичні реалії, значно збільшують інвестиції у сферу оборони й безпеки, на чому, до речі, наполягала попередня адміністрація США, щоправда, «в іншій тональності». Більшість країн ЄС, принаймні, ті 24 держави, які одночасно є членами НАТО, мають намір досягти рівня оборонних витрат у 2 відсотки від ВВП, що дозволить збільшити витрати на безпеку додатково на 40 мільярдів на рік. Такі інвестиції, в свою чергу, сприятимуть розвитку спроможностей європейської оборонної промисловості та спільному виробництву.

«Це те, що ми називаємо оборонною готовністю Європи. За кілька тижнів я представлю Європейську стратегію розвитку оборонної промисловості з новим європейським інвестиційним фондом. Це буде внеском у більш безпечну Європу, у сильнішу Європу в НАТО, у більш потужне та захищене трансатлантичне партнерство. Ми маємо зараз будувати співробітництво, а не конкуренцію. Це новий світовий порядок, в якому США і НАТО можуть розраховувати на дуже надійного партнера, коли йдеться про забезпечення нашої колективної безпеки в Європі», - сказав єврокомісар.

Як повідомлялося, з початку російського військового вторгнення в Україну ЄС та його країни-члени надали Україні суттєву політичну, дипломатичну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу на загальну суму в майже 85 мільярдів євро.

Європейська рада під час надзвичайної зустрічі у Брюсселі 1-го лютого розгляне новий пакет допомоги для України у 50 мільярдів євро в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки. Спроба затвердити цей бюджет ЄС, включно із створенням Українського фонду, під час зустрічі глав держав та урядів ЄС 14-15 грудня 2023 року, була заблокована Угорщиною.