З початком повномасштабного вторгнення суттєво зріс інтерес до історії України — як в самій країні, так і за її межами. На цьому акцентував увагу голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович в інтерв’ю «Детектору медіа». За його словами, це зростання підтверджується як соціологічними дослідженнями, так і кількістю запитів від вітчизняних та закордонних медіа до Інституту. Зокрема, щодо теми подолання наслідків імперської політики.
«Наприклад, до мене звернувся представник німецького Zeit і запропонував написати статтю про війну, про подолання імперської гравітації. Звертаються і французькі, інші європейські, навіть американські медіа. Їх цікавить це питання», — розповів Дробович.
У Європі та США, за його спостереженнями, з початку 2000-х активізувався процес переосмислення колоніальної спадщини. А у випадку України інтерес посилюється війною та спротивом українського народу російській агресії, яка по суті базується на імперських лекалах.
«Буває, що приходять науковці з університетів і кажуть: є важливе і цінне дослідження у Німеччині про Шептицького і нацистський режим. Ми знаємо, що є багато спекуляцій на цю тему, тому радо запартнерились і допомогли появі такої важливої праці українською мовою», — повідомив керівник УІНП.
Інститут постійно видає книги: про війну, волонтерський рух, дисидентів, наукові дослідження. За умови збільшення фінансування там обіцяють присвятити більше уваги й Другій світовій війні.
Втім, не менш важливо, на переконання Дробовича, знімати на історичну тему фільми. Одним із найкращих документальних історичних фільмів про час становлення української незалежності й одним із найважливіших фільмів незалежної України Антон Дробович вважає фільм Суспільного «Колапс: як українці подолали імперію зла». Однак Україні, на його думку, бракує фільмів — як про великі періоди історії, так і про локальні події та вітчизняних героїв.
«Роль кіно дуже велика. Кіно і відеопродукти в інтернеті — це один із найвпливовіших каналів поширення ідей у світі. Я, наприклад, не поділяю критику, яка рік тому лунала щодо необхідності створення серіалів під час війни. Спочатку всі обурювалися “серіальчикам під час війни”, а потім пройшло пів року, вийшов російський фільм «Слово пацана» — і ті ж самі люди почали волати, а де наші серіали?! Якщо є питання до процедури, то треба її удосконалити, а не політизувати цю ідею», — сказав Дробович.
Він переконаний: війну не можна виграти тільки зброєю. Політики мають узяти на себе відповідальність за належне фінансування культури під час війни, зокрема й створення фільмів.
Раніше повідомлялось про те, що історики Тімоті Снайдер, Сергій Плохій, Ярослав Грицак і ще десятки науковців запустили проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива». Його мета — протягом трьох років дослідити глибинну історію земель сучасної України і народів, які їх населяли. Дослідники опрацьовуватимуть 70 тем — від передісторії українських земель до сьогодення.
Читайте також:
-
Медіацентр «Україна» та УІНП створили відеопроєкт, який пояснить західній аудиторії, що таке рашизм і чому він несе загрозу всьому світу
-
Олександра Коваль: «Чи повинна культура закопатися в землю під час війни та чекати, поки її відкопають після перемоги?»
Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.