День пам’яті жертв Голокосту: як постраждала Україна та чому важливо про це пам’ятати

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме у цей день у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Гітлерівці чинили геноцид не тільки стосовно євреїв, страждали і роми, і слов’яни, політичні опоненти та в’язні. Сьогодні "Телеграф" розповість про Голокост і те, яким він був на території України.

Голокост — це геноцид, свідоме знищення прихильниками Адольфа Гітлера великої групи людей через їх належність до певної раси, релігії або політичної партії. У часи Другої Світової війни нацисти переслідували та жорстоко вбивали євреїв, ромів та інших, за їх думкою, не достойних життя.

На території Європи було організовано багато таборів смерті, але найбільший та найжорстокіший це Аушвіц-Біркенау, яким на той час командував "лікар смерті" Йозеф Менгеле. Він одним помахом руки вирішував кому жити, а кому померти у газовій камері. Заручники нацистських таборів жили гірше, ніж худоба. Їх заморювали голодом, катували та примушували важко працювати.

Загалом від геноциду Гітлера загинуло приблизно 6 мільйон євреїв та інших в’язнів. Ця цифра стала великою трагедією не тільки для Європи, а й України.

На території нашої держави, під час її захоплення армією Гітлера, теж діяв фюрерський режим. У Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року розстріляли понад 100 тисяч цивільних та військовополонених. Серед, яких були євреї, роми, червоноармійці, комуністи, підпільники, в’язні Сирецького концтабору, "саботажники", порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Адольф Гітлер спровокував найбільший геноцид в історії людства, який торкнувся кожного куточку світу. День пам'яті жертв Голокосту — це не лише вшанування тих, хто загинув від рук нацистів, але й мільйонів жертв інших геноцидів у всьому світі.

Раніше "Телеграф" писав, що дострокова відставка голови Європейської Ради Шарля Мішеля скасовується.