День Соборності 2024: історія свята

Щороку 22 січня в Україні відзначають День Соборності. Офіційно в нашій країні його святкують з 1999 року. В умовах повномасштабного вторгнення РФ це свято набуло особливого значення.

Історія свята

Саме в цей день у 1919 році було підписано Акт злуки Української народної республіки та Західно-Української народної республіки. Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року.

22 січня посідає одне із найважливіших місць в українському політичному календарі. 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність УНР. А за рік на Софійській площі проголосили Акт злуки УНР та ЗУНР, який об'єднав українські землі в єдину Україну.

У тексті Акту Злуки йшлося: «Відтепер воєдино зливаються віками відірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина та Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися споконвічні мрії, якими жили та за які вмирали найкращі сини України. Відтепер є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Тоді об'єднання відбулося суто символічно. За кілька тижнів більшовики захопили Київ, землі Східної Галичини опинилися під владою Польщі, а Закарпаття – Чехословаччини.

Перше святкування Дня Соборності відбулося 1939 року в Карпатській Україні (місті Хуст) – на той час автономній республіці Чехословаччини. Тоді під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з'їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

21 січня 1990 р. патріоти організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основне русло ланцюгом починалося в Івано-Франківську від Центрального народного дому і тягнулося до Стрия, де приєднувалося незначне відгалуження з поодиноких учасників із закарпатського напрямку. Зі Стрия живий ланцюг прямував до Львова, звідти — до Тернополя. Далі маршрут проходив через Рівне, Житомир — і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

Зараз країна-агресор прагне позбавити українців незалежності, окупувати наші землі та зруйнувавши наші життя. Але громадяни України показали свою єдність, вставши на захист своєї землі та свободи, і мужньо дають відсіч окупантам.