У ГУР розповіли, які полонені більше цікавлять Росію для обміну
У ГУР розповіли, які полонені більше цікавлять Росію для обміну

У ГУР розповіли, які полонені більше цікавлять Росію для обміну

Представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов, прокоментував питання по перспективі, коли можуть бути наступні обміни полоненими та кого запрошують росіяни на обмін.

В ефірі загальнонаціонального телемарафону він зазначив, що Україна бореться та ні на день не зупиняє роботу над продовженням обмінів і поверненням з російського полону всіх українських громадян, використовуючи для цього всі інструменти.

"Є різні форми і методи повернення наших полонених додому, але обмін - це основний і найбільш масовий. З початку повномасштабного вторгнення вже 2828 українців в наслідок обмінів повернулися додому. Робота триває, є ще дуже багато сімей, які обов’язково дочекаються своїх рідних з російської неволі", - акцентував Юсов.

Представник ГУР Міноборони додав, що РФ водночас часто нехтує міжнародним правом, маніпулює і використовує в своїх інтересах, в тому числі, Женевські Конвенції.

"Сорок вісім полонених, які повернулися, це не означає, що вони не відомо де знаходились і росіяни просто випадково їх знайшли. Це не так. Вони довший час перебували в полоні, просто інформацію про них не повідомляли в Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Це один з елементів, прикладів дій з боку держави-агресора, яких можна наводити багато", - сказав Юсов.

Він нагадав, що вчора був найбільший обмін 230 українців.

"Завдяки, зокрема і міжнародному посередництву. Мова йде про Об'єднані Арабські Емірати. І ці інструменти також будуть в подальшому використовуватися. Ми чекаємо, що довгих пауз, які були, бути не повинно. І звичайно, над цим робота ведеться", - підкреслив Юсов.

На уточнююче питання, кого цього разу запросили росіяни на обмін, він відповів: "Ми не будемо зараз називати конкретні прізвища". 

"Звичайно, є категорії, які більше цікавлять країну-агресора в плані повернення і обміну – це офіцери, чиїсь родичі, тощо. Є категорії, які менше цікавлять – це з їхнього боку рядовий склад чи, скажімо, військовослужбовці мобілізовані з тимчасово окупованих українських територій, насамперед ОРДЛО, про це мова йде", - пояснив Юсов. 

Він зауважив, що в цілому, ставлення до життя і цінності життя військового, в Росії і в Україні, абсолютно різні.

"І в суспільстві, і в державі, і у владі. Питань у нас складних дуже багато і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими регулярно працює і спілкується з родичами полонених. Ми дуже вдячні родичам наших полонених захисників, які ставляться з розумінням і терпінням до цих складних ситуацій. Але наша держава говорить з цією важливою категорією громадян, яка віддала найдорожче, що мали в житті. На відміну від держави-агресора, де людська доля чи військових, чи їхніх родичів, мало обходить Кремль. Тим не менше і там процес збурення серед суспільства набирає обертів, тож побачимо як буде далі", - резюмував Юсов.

Обміни полоненими - деталі

3 січня відбувся перший за багато місяців великий обмін полоненими з РФ. Додому повернулися 230 українських громадян, військових та цивільних, зокрема і захисник Маріуполя. Більшість звільнених – це 225 чоловіків та п’ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 осіб, одинадцятеро – офіцери. Серед повернутих 48 українських військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти та мали статус "пошук особи", 182 особи мали офіційний статус військовополоненого, підтверджений через МКЧХ.

Президент України Володимир Зеленський під час своєї підсумкової річної прес-конференції розповідав, про допомогу інших країн у звільненні полонених українців та коментуючи питання про обмін полоненими, зауважував, що "процес ускладнено".

Теги за темою
обмін полоненими
Джерело матеріала
loader
loader