Крихітні вовкулаки будують крижані печери, рятуючись від холоду: їхні схованки знайшли в снігу

Уссурійські трубконоси (Murina ussuriensis) — крихітні кажани, вагою не більше ніж два кубики цукру, привернули увагу вчених не тільки своїми мініатюрними розмірами, а й вельми дивовижною поведінкою, пише IFLScience.

Відомо, що представники цього виду полюють на комах у своїх рідних ареалах на Курильських островах, Сахаліні, у південно-східному Сибіру, Кореї та Японії. Науковці знали, що в цих звичних середовищах існування вони стикаються з мінусовими температурами, проте не розуміли, як це відбувається. Усе змінилося 2018 року, коли вчені змогли підтвердити, що уссурійські трубконоси поводяться як білі ведмеді: впадають у сплячку в снігу, самостійно створюючи крижані печери для зимівлі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Раніше вчені припускали, що представники цього виду можуть ховатися на деревах або в ущелинах скель, захищаючись від холоду. Однак пізніше стало з'являтися дедалі більше повідомлень про те, що уссурійських трубконосів знаходили в снігових заметах.

Під час розслідування вчені зв'язалися з місцевими, які повідомляли про кажанів у крижаних заметах і вирушили з ними на пошуки ссавців. Загалом їм вдалося зібрати 22 нори та виявити 37 кажанів, до вивчення яких вони приступили на місці.

Учені помітили, що кажани в печерах скрутилися в щільний клубок таким чином, що їхні голови повністю опинилися під хвостовою перетинкою. Таким чином деякі місцеві брали хутряні грудочки в руки, навіть не усвідомлюючи, що це кажани.

Команда також вивчила нори, в яких було виявлено кажанів: деякі з них досягали глибини близько 6 сантиметрів, а термографія показала, що температура тіла самих ссавців була надзвичайно низькою, і вони зігрівалися лише незадовго до зльоту.

Автори дослідження зазначають, що снігові поверхні виявилися м'якими та світлими, а тому миші без зусиль проробляли в снігу невеликі заглиблення, а потім ховалися туди. При цьому тривалість сплячки кажана залежить від того, скільки снігу накопичиться над його печерою для зимівлі, а також від того, як довго буде танути сніг. Загалом зимівля може тривати від кількох днів до пів року.

Вчені досі не знають, чому представники цього виду вважають за краще зимувати в кучугурах, проте пропонують три ключові переваги ночівлі в крижаних печерах:

• по-перше, втрата води в таких умовах має бути мінімальною;
• по-друге, хижаки навряд чи шукатимуть здобич у снігу;
• по-третє, крижані барлоги насправді забезпечують більшу термічну стабільність порівняно з дуплами дерев.

Раніше Фокус писав про те, що крихітні білки-вампіри тримають у страху оленів з острова Борнео: вчені розкрили правду.