20 років святкувала не так: Поліна Фролова розповіла про родинні традиції на Різдво

Акторка ситкому Голова (Новий канал) Поліна Фролова пригадала теплі історії про колядування на Різдво в дитинстві та в студентські роки.

Які різдвяні традиції є в родині Поліни Фролової

– До початку війни моя сім’я завжди святкувала Різдво в родинному колі. Щоправда, жили ми за старим календарем, як і більшість українців, тож зустрічали свято 6-7 січня. Для нас Святий вечір завжди був подвійним святом, адже мій тато народився 6 січня. Тому святковий стіл з 12 страв був присвячений двом подіям.

Однією з головних традицій Різдва була кутя. Дещо специфічна. Бо тільки у свої 20 я дізналася, що таке справді традиційна кутя. Напевно, ви поцікавитеся, що ж ми всі ці роки ставили на стіл під цією назвою? Варений рис, залитий узваром і прикрашений родзинками та льодяниками. В народі це називається коливо (поминальна кутя).

Я не знаю, яким чином і хто саме впровадив у нашу сім’ю на Різдво саме таку кутю. Як і не знаю, чому весь час ми жили за юліанським календарем. Це вже риторичні запитання, від яких мені тепер смішно. Можна тільки зробити висновок, що 20 років свого життя я святкувала Різдво не тоді й не так. Добре, хоч татів день народження не виявився фейком (усміхається), – розповідає акторка.

Від початку повномасштабного вторгнення Поля Фролова та її рідні почали святкувати Різдво за новоюліанським календарем – 25 грудня.

– 6 січня залишається для нас святом татового дня народження. На жаль, традицію святкувати в родинному колі зараз підтримати неможливо, бо нас розділяє дуже велика відстань. Але ми знаходимо рішення! За можливості зв’язуємося через відеозв’язок. І наш стіл пролягає через кілька сотень кілометрів. Щойно буде можливість зібратись усім за одним столом, ми це зробимо! Сподіваюся, ця мить настане якнайшвидше.

Фото з особистого архіву Поліни Фролової

Поля розповідає, що до студентства співала колядки лише вдома, в родинному колі. Але в часи університету відчула, що таке розвеселяти різдвяними піснями незнайомих людей.

– На першому та другому курсі напередодні свят ми збиралися групою з шістьох людей, розучували колядки, робили з них попурі та ходили по закладах Києва й колядували. Деякі з них були дуже нам вдячні: з радістю відчиняли двері, знімали на відео. Та інколи просто не пускали в ресторан, оскільки вважали, що не можна турбувати відвідувачів. У ті моменти було сумно, але ми не зупинялися та йшли в наступний заклад, де нас зустрічали з обіймами. Після співів нас пригощали їжею, цукерками, напоями, кидали в торбинку гроші, які ми потім ділили між собою та купували подарунки близьким, – пригадує зірка серіалу Голова.