Минулого року до Туреччини евакуювали 2,7 тис. дітей-сиріт, а впродовж літа-осені 2023 року проєкт Благодійного Фонду Руслана Шостака надав можливість для оздоровлення в Туреччині майже 800 дітям та їх опікунам.
Усі вони з різних куточків України, зокрема з прифронтових та деокупованих регіонів.
Дехто з цих дітей пережив надскладні випробування, живучи в окупації, нелюдських умовах, серед руїн та під обстрілами, пише Укрінформ у статті Як живуть у Туреччині діти-сироти, евакуйовані з України.
Серед історій дітей, які потрапили під прихисток проєкту Дитинство без війни, – такі, де діти тривалий час провели у підвалах, ховаючись від російських обстрілів.
Герої однієї з історій – Галина та Олександр Шкребети. Вони виховують 13 дітей (4 рідних та 9 під опікою) у ДБСТ. У Туреччину з мамою приїхали шестеро дітей.
Раніше сім’я мешкала в селі Олешки Херсонської області, і в окупації вони були 11 місяців. В цей час були регулярні обстріли, а виїхати родина вирішила після того, як одним зі снарядів було зруйновано будинок.
У Туреччину в рамках проєкту Дитинство без війни потрапила 14-річна Софійка, що мешкала з батьками в окупованій Малій Каховці на Херсонщині.
Вивезти на підконтрольну територію дівчинку змогла бабуся, а от батьки й зараз залишаються в небезпеці, адже відомо, що тата дитини катували окупанти під час проходження фільтраційних заходів, після чого виїзд обом батькам було заборонено.
Загалом діти вже рік і вісім місяців перебувають у Туреччині, насолоджуючись не лише сонцем і морем, а й отримуючи кваліфіковану медичну підтримку, українську освіту відповідно до вимог Міносвіти, умови проживання відповідно до вимог МОЗ, а ще – важливу психологічну допомогу.