Президент України під час пресконференції різко відповів на питання журналіста «Української правди» Михайла Ткача про те, що той збирається робити, щоб припинити «розгульний спосіб життя» депутатів і чи готовий він звільнити частину своєї команди.
«Дякую за питання. Хотілося щоб ви хоча б по одному з них мені допомагали», — сказав Володимир Зеленський.
Він заявив, що не може звільнити свою команду, бо без команди президента Україна стане слабшою.
Президент погодився з тим, що народні обранці не є «моральними авторитетами», але й розпустити Верховну Раду він не може, оскільки Конституція забороняє вибори до парламенту під час воєнного стану.
Доволі емоційно і роздратовано Володимир Зеленський вів діалог і редакторкою відділу політики «Дзеркала тижня» Інни Ведернікової. Спочатку її питання стосувалось уряду національної єдності, але журналістка намагалась додати до нього ще кілька додаткових, і це слугувало приводом для уточнюючих запитань вже з боку глави держави, які він ставив у дещо агресивній манері та емоційно сперечався.
Відповідаючи на питання польського журналіста про блокаду польсько-українського кордону, Володимир Зеленський заявив: «Ми сказали, що не будемо продавати зерно до Польщі. Дайте вивезти! Але з квітня по вересень було дуже складно. Ми втратили сотні мільйонів доларів. Ми втрачали врожай. І ми почали втрачати політичні відносини. Але я не тряпка. Я захищаю інтереси своєї держави».
За словами президента, це була політична гра польських урядовців, які програли вибори. «Я їх попереджав про це», — сказав він.
Як повідомляв «Детектор медіа», сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський проводить підсумкову пресконференцію. Пресконференція триватиме дві години, на ній зібрались близько 200 представників від майже ста медіа.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.