Кремль повернувся до старої риторики щодо України: в ISW прокоментували заяви Путіна

Президент РФ Володимир Путін продемонстрував помітну впевненість у публічному обговоренні війни Росії проти України під час пресконференції та форуму "Пряма лінія", але не зміг чітко визначити кінцеву мету розпочатого ним повномасштабного вторгнення.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

Путін регулярно утримувався від детального обговорення війни на заходах протягом 2022 року, що свідчить про його невпевненість у здатності формувати російський інформаційний простір на цю тему. Готовність Путіна присвятити значну частину свого виступу війні в Україні свідчить про зростання його впевненості в тому, що він може звертатися до росіян, що може свідчити про його особисту впевненість у перспективах Росії в Україні після відносно успішних російських оборонних операцій у західній частині Запорізької області та відчутних коливань у підтримці України з боку Заходу, вважають аналітики інституту.

Путін не запропонував нового підходу до війни, не описав, як Росія має намір досягти перемоги в Україні, і не уточнив, як виглядатиме російська перемога. Фахівці ISW зауважили, що багато заяв Путіна під час пресконференції схожі на шаблонні заяви про російську війну в Україні, які він зробив, наприклад, під час виступу на колегії Міністерства оборони Росії майже рік тому.

Путін підтвердив свою максималістську мету російської війни, яка, ймовірно, навмисно непрозора, щоб у майбутньому включити додаткові цілі, які Путін може переслідувати.

"Кремль, схоже, повертається до експансіоністської риторики, яка востаннє спостерігалася перед повномасштабним вторгненням, про "розділену Україну", відкидає український суверенітет і територіальну цілісність. Ця риторика не встановлює обмежень для подальшої російської експансії і може бути спрямована на те, щоб дозволити Путіну встановлювати нові територіальні цілі в Україні, коли він вважатиме за потрібне", - йдеться у звіті.

Путін також публічно подискутував про проблеми на фронті і про російські військові зусилля в цілому, щоб спробувати перенаправити суспільний гнів щодо проблем на війні на Міністерство оборони Росії. Путін історично використовував свою щорічну "Пряму лінію" для створення чіткого розмежування між некомпетентними, корумпованими і надмірно бюрократизованими російськими чиновниками і собою, як "здібним і турботливим лідером", який може швидко вирішувати проблеми пересічних росіян, зауважують фахівці ISW.

Як повідомляв Укрінформ, речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Путін чи не вперше підтвердив під час чергової "прямої лінії", що розраховує пережити Захід й перечекати, коли партнери України втомляться надавати допомогу, однак цей розрахунок кремлівського лідера є помилкою.