У Києво-Печерській лаврі відбулася перша церемонія «Дзвін пам’яті та надії»

У столиці пройшла перша церемонія «Дзвін пам'яті та надії» за участю військових, військовополонених, які повернулися з полону, а також родин людей зниклих безвісти.

Як повідомляв «Детектор медіа», Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив про започаткування з 5 грудня 2023 року всеукраїнської традиції «Дзвін Пам’яті та Надії». Віднині щодня на Великій лаврській дзвіниці після загальнонаціональної хвилини мовчання дзвонар битиме у найбільший Дзвін Лаври дев’ять разів, символізуючи дев’ять років війни. Це слугуватиме нагадуванням українцям та людям усього світу про військових, які перебувають у полоні, цивільних громадян, яких незаконно утримують у московських катівнях, зниклих безвісти, депортованих до РФ дітей і дорослих. 

«Ми розпочинаємо дуже важливу традицію. Традицію, яка має закінчитися, коли повернеться останній український полонений. Ця традиція має зафіксувати, що суспільство, кожен з нас, не забув тих людей, які перебувають в полоні, зниклі безвісти або незаконно депортовані», — цитує Укрінформ генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, який виступив на першій церемонії «Дзвону пам'яті та надії».

Своєю чергою, заступниця міністра оборони України Тетяна Калмикова наголосила на тому, що Україна сьогодні, як ніколи, потребує єдності і повідомила про зусилля, які докладає держава для того, щоб повернення наших громадян відбулося якнайшвидше.

«Ми пам'ятаємо всіх, хто знаходиться у ворожому полоні. Ми пам'ятаємо всіх, хто вважається зниклим безвісти. Держава намагається зробити все можливе та неможливе, щоб повернути наших громадян додому. Держава працює з міжнародними організаціями, використовує всі інструменти», — сказала Калмикова. 

Щоденну традицію бити у дзвін пам'яті підтримуватимуть монахи Свято-Успенської Києво-Печерської лаври до повернення останнього полоненого.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що Росія готує хвилю ІПСО із звинуваченням української влади у завищенні вимог щодо обміну з Росією полоненими та небажанні повернути військовослужбовців усіх без винятку підрозділів.

 Фото: Укрінформ