Суцільне знущання з людини, – авторка розслідування розповіла про тортури в Оленівці

Авторка розслідування Євгенія Моторевська дала інтерв'ю. В ньому вона поділилася, що вдалося встановити журналістам за цей час. Вона також розповіла про тортури в Оленівці.

Колонія в Оленівці – колишня законсервована тюрма

Треба розуміти, що все перебування в Оленівці є суцільним знущанням з людини. Це колишня законсервована тюрма: там немає ні умов тримання, там не було ні нормального харчування, там не було навіть води,
– каже вона.

За словами Моторевської, полонені пили технічну воду. Журналістам розповідали, що робили з футболок імпровізовані марлі, щоб бодай якось очистити воду від іржі та інших елементів, які в ній містилися.

Якщо говорити про фізичні тортури, під час яких використовували спеціальні засоби та інструменти, то ним здебільшого піддавали українських захисників – оборонців Маріуполя. Їх могли бити, принижувати. Що стосується цивільних, то їх не катували годинами в Оленівці.

Те, що нам розказували свідки подій. Була спеціальна кімната. Вона була розташована у приміщенні дисциплінарного ізолятора тюрми. На другому поверсі утримували українських жінок-військовослужбовців, а на першому поверсі відбувалося катування. І от саме жінки були свідками, місяцями вони спостерігали, як колаборанти за наказом росіян катували українських чоловіків,
– додала розслідувачка.

Журналістам розповіли, що полонених дуже сильно били. І що після кількох годин тортур вони не могли самостійно пересуватися. Когось непритомного, а когось напівпритомного виводили з кімнат, відправляючи або до бараків, або на другий поверх, до камери дисциплінарного ізолятора. У ДІЗО були здебільшого жінки. І вони за всім цим спостерігали. Ділилися, що все супроводжувалося криками та стогонами інших людей.

До прикладу, Мар'яна Мамонова, котра була вагітною у полоні, пригадувала реакцію на звуки скотчу, який розривається. Коли його чули, то розуміли, що зараз почнуться катування. А все тому, що українських чоловіків скотчем примотували до крісел, якихось предметів, меблів у кімнатах, а після цього годинами їх били.

Ми безпосередньо не спілкувалися з людьми, яких катували електрострумом, але експерти ООН, з якими ми говорили для цього фільму, сказали нам, що ця інформація є в їхніх рапортах, що їм також вдалося зафіксувати свідчення українських військовослужбовців, яких катували в Оленівці саме струмом. І це вважається найжорстокішою формою катувань,
– додала розслідувачка.

Хто віддавав накази про катування

Як зауважила розслідувачка, Оленівка – табір як для військовополонених, так і цивільних заручників. Принаймні у такому статусі вона працювала з 24 лютого 2022 року. І вже до середини травня того року її повністю адміністрували колаборанти.

Мовиться про вихідців з Донецької області. Весь її керівний склад, який віддавав накази катувати або не припиняв цього, навіть якщо відповідних команд не давав, – колишні українці. Ті, з ким до 2014 року ми всі мешкали в одній країні.

А вже коли в Оленівку привезли захисників Маріуполя з Азовсталі, де переважно був Азов… Усі знають дуже особливе ставлення росіян до Азову. Тоді вже, розуміючи статус, в цю тюрму приїхали росіяни, і її вже адміністрували співробітники Служби виконання покарань Росії,
– уточнила вона.

Рядові співробітники, тюремники, змінювалися що кілька тижнів. Вони з Краснодарського краю приїжджали у відрядження. Або ж прибували з інших дуже віддалених куточків Росії. Були 3 – 4 тижні і поверталися додому.

Водночас розслідувачам вдалося встановити одну особу. Мовиться про військового Служби покарань Росії, посадовця з Москви. Він на окупованій території пробув понад місяць. І він відповідав за перебування в Оленівці захисників Маріуполя, Азовсталі.

І його ми вважаємо одним з тих, хто має відповідати за злочини в Оленівці, тому що він, як людина, яка була десь на горі ієрархії, ніяк не протидіяв, навіть не намагався забезпечити хоча б мінімально нормальні умови утримання військовослужбовців в полоні,
– каже вона.

Розслідувачка додала, що Україна виконує Женевські конвенції. І вона підкреслила, що навіть не можна порівнювати умови, в яких утримують російських військовополонених.