Українська танцювальна пара Ірина Романова та Ігор Ярошенко були одним із найяскравіших тандемів 90-х, вигравши "бронзу" чемпіонату Європи-1996 та безліч нагород на серіях Гран-прі. А потім перші українські фігуристи, які стали призерами ЧЄ у танцях на льоду, вирішили залишитись у США, але замість шоу їм пропонували роботу у McDonalds. Однак вони зуміли знайти свою ковзанку, а Ірину можна було побачити поряд з олімпійською медалісткою зі США Ешлі Вагнер.
Батьки Ірини хотіли, щоб вона стала учителем малювання, дівчинка навіть навчалася образотворчому мистецтву. Проте любов до фігурного катання взяло гору. А той момент, коли Романова стала в пару з Ярошенком, визначив її життя. Ігор виявився не лише надійним партнером, а й її другою половинкою.
Українці встигли стати навіть бронзовими призерами чемпіонату СРСР перед його розвалом. А потім уже виходили на змагання лише під прапором України, хоч каталися у групі російських тренерів Наталії Ліничук та Геннадія Карпоносова. 1994 року Ірина та Ігор стали четвертими на чемпіонаті світу, а 1996-го завоювали бронзу чемпіонату Європи у танцях на льоду.
Романова та Ярошенко були яскравими та технічними, їх обожнювали глядачі, проте на той час танці на льоду були найбільш суб'єктивним виглядом фігурного катання і, казали, що на оцінки суддів впливала не лише майстерність фігуристів. Українцям було важко пробитися вище крізь російські тандеми Грищук та Платова, а також Крилової та Овсяннікова, які тренувалися з ним на одному льоду, проте ставлення наставників було різним.
У результаті, як пізніше зізнавалася Романова, в української пари з тренерами назрів конфлікт інтересів: "Я не могла зрозуміти, чому працюючи більше, ніж основні пари в групі Наталії Володимирівни, ми не просуваємося вгору так само швидко, як вони. Нам хотілося, щоб про нас більше дбали, ніж про інших, але здобути цього не могли. Думаю, наші тренери це відчули і трошки охололи".
Спочатку українці не знали, як вчинити, але потім ухвалили, за їхніми словами, правильне рішення і перейшли до іншого відомого тренера з РФ Тетяни Тарасової: "Там ми отримали увагу, потрапили в теплу дружню обстановку. Можна сказати, ми одужали! Ми не покращили! свої результати в олімпійський сезон, але почали тренуватися так, як мають: приходили та виконували свою роботу, не думаючи ні про що".
На жаль, на Олімпійських іграх-1998 п'ятиразові чемпіони України виявилися лише дев'ятими. До того ж вони мали фінансові проблеми, оскільки жити і тренуватися в США в групі Тарасової було недешево.
"Ми жили в Америці, але представляли Україну. У Європі на той час не проводилися такі шоу, як зараз, а американці та канадці запрошували в них своїх фігуристів: ми у них не здобули достатньої популярності. Агент намагався знаходити нам роботу, але для підтримки" сім'ї цього було мало. Паралельно почали тренувати, а невдовзі довелося зробити вибір: поєднувати дві справи було неможливо", – розповідала Ірина "Главреду".
Хоча пізніше пара усвідомила, що поспішила: "Ми були трошки раніше свого часу і перестали кататися занадто рано. Але ми... "перегоріли", вважали, що зробили все, що могли. Тоді й не знали, що буває друге життя. Думали, що із фігурним катанням вона закінчується і більше у цьому спорті нічого не можемо сказати. Але це не так".
Проте знайти повноцінну роботу, на яку можна утримувати сім'ю у США, фігуристи знайшли не одразу. Спочатку пара вирішила залишитись у Массачусетсі, де тоді каталися з Тарасовою. Проте їм не вистачало тренерського досвіду, тож замість ковзанки українцям запропонували за прикладом інших фігуристів працювати сторожами, підробляти у магазині чи McDonalds.
Призери чемпіонату Європи були шоковані варіантами за океаном, а потім вирішили повернутися до Делавера, де у 1994 році почалася їхня американська історія та залишилися зв'язки. Ірині та Ігорю запропонували роботу на ковзанці у Вілмінгтоні, де Ярошенко став тренером, а Романова – хореографом, адже в дитинстві вона до всього займалася балетом. Пізніше Ірину також запросили до університету Деллавера.
Набиваючи руку та набуваючи необхідного досвіду, українці починали у групах з маленькими дітьми, також по можливості допомагали старшим. Згодом учнів у дуету ставало дедалі більше: "Люди бачили, що ми і фігуристами вколювали, як конячки, і з такою самою запопадливістю взялися за тренерську справу".
З 2001 по 2003 рік Ірина та Ігор готували перспективну юніорську пару з Ізраїлю Олександра та Роман Зарецькі, які змушені були повернутися додому через службу партнера в армії. Як розповідала в одному з інтерв'ю Романова, вони тоді купили великий будинок з п'ятьма спальнями, де могли зупинятися їхні юні учні, щоб батькам було спокійніше.
А з 2008 року Ірині запропонували попрацювати хореографом у групі американської наставниці Прісцилли Хілл, яка прийшла до них на ковзанку. Під її керівництвом готувалися на той момент найкращий фігурист Австрії Віктор Пфайфер та майбутня призерка Олімпійських ігор Ешлі Вагнер.
"У Віктора був інший хореограф, але ж ми всі на увазі один у одного. Якось він підійшов до Прісціллі зі словами: "Мені так подобається, як Ірина красиво катається, швидко все робить. Давай спробуємо з нею працювати". Коли Прісцілла підійшла до мене з цією пропозицією, я не роздумувала ні секунди", – згадувала Ірина.
Разом із Пфайфером Романова повернулася на олімпійську сцену, супроводжуючи спортсмена на Ігри-204 у Сочі. Ірина зазначала, що вміння справлятися з тиском – один із найважливіших уроків, який може засвоїти олімпієць. На жаль, у австрійця це не вийшло, і він опинився поза топ-20.
Однак яких би результатів не досягали їхні учні Романова та Ярошенка продовжують займатися улюбленою справою. Хоча якось фігуристка зізналася, що ненавидить холод. "Не знаю як, але мені весь час було холодно".
Ірина могла б працювати і за іншою спеціальністю, адже встигла закінчити в Одесі університет та отримати диплом викладача малювання та креслення. Але використовувала знання по-іншому: "Прямо моя професія не має відношення до фігурного катання, але вона мені дуже багато дала в плані артистизму. Досі малюю костюми своїм учням, адже я все це перевірила і на собі. У нас з Ігорем драматичний зміни стилю простежувалися буквально рік у рік".
Романова та Ярошенко одружені вже понад 30 років та щасливі разом. Вони мають син Микита. Як розповідала Ірина, будучи вагітною, вона каталася до останнього, навіть води у неї відійшли на льоду, але вона завершила заняття, а потім уже поїхала до лікарні. А лише за три тижні повернулася до тренувань.
Микита теж раніше катався на ковзанах, але потім змінив леза на ключки для гольфу. Також хлопчик професійно займався модельним бізнесом, маючи власного агента.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Oboz.UA та Viber. Не ведіться на фейки!