Є перелік релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю
В України триває загальна мобілізація, яка передбачає призов військовозобовʼязаних чоловік незалежно від віросповідання. Проте вірян певних релігій не можуть користуватись зброєю навіть для самозахисту з огляду на переконання.
Тому у цих чоловіків виникає питання, чи можна відмовитись від повістки з огляду на релігійні переконання. Пояснення дав адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак спецпроєкту "Запитай Життя".
"Релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу. Конституція закріплює рівність усіх громадян та не допускає дискримінації за релігійною ознакою. А в Законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію немає жодних винятків стосовно вірян. Військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих", – пояснює Андрій Новак.
Відповідно до статті 35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Альтернативна служба
Проте, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби для виконання обов’язку перед суспільством, йдеться у Законі "Про альтернативну (невійськову) службу".
Її головна відмінність — те, що така служба не передбачає військового вишколу та використання зброї.
Зазначається, що проходження такої служби відбувається на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.
Строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 раза.
"У мирний час віряни деяких конфесій мали право на проходження альтернативної служби замість строкової. Таке право мають лише віряни, які належать до офіційних і чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю", – зазначив юрист.
До таких організацій належать:
- Адвентисти-реформісти;
- Адвентисти сьомого дня;
- Євангельські християни;
- Євангельські християни-баптисти;
- Покутники;
- Свідки Єгови;
- Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);
- Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);
- Християни євангельської віри;
- Товариство Свідомості Крішни.
Важливо розуміти, що ця норма діяла у мирний час, але строкової служби під час воєнного стану немає, відповідно, замінити військову службу альтернативною під час війни – не можна.
"При цьому 35 Стаття Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про це мовчить", – додає адвокат.
Інший варіант — отримати небойову посаду
Проте, якщо релігія забороняє брати до рук зброю, юрист радить написати заяву до військкомату і попросити виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби.
До заяви необхідно додати документ, який підтверджує істинність цих переконань – довідку від своєї релігійної громади – з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.
Але рішення може бути прийняте не на користь військовозобовʼязаного, тоді обов'язок захищати державу залишається в силі. За вашу відмову служити може настати кримінальна відповідальність.
"Якщо людина написала заяву і підтвердила, що належить до релігійних організацій, які забороняють користування зброєю, її хіба що можуть призначити на небойову посаду. Вона може бути кухарем, водієм, інженером тощо.
Теоретично, якщо людина, наприклад, адвентист-реформіст, написав таку заяву і додав відповідні документи, але воєнком вперто направляє його у мінометний розрахунок, він може написати скаргу, подавати в суд, посилаючись на Статтю 35. Але я не бачив таких випадків на практиці і я сумніваюся, що так роблять у військкоматах", – пояснив Андрій Новак.
Зазначається, що також важливо брати до уваги те, що "пацифізм" чи інші антинасильницькі ідеології – не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов’язку.
Тобто якщо людина заперечує війну і не хоче брати участь в обороні держави – це не є підставою для звільнення людини від мобілізації.
"Тут більше йдеться про доцільність. Голова ТЦК та СП в таких випадках розуміє, що людина просто буде некорисною на війні. Але захист держави – обов’язок громадян. За ухилення від мобілізації людину можутьпритягнути до відповідальності, попри ідеологічні переконання", – резюмував юрист.