Прощавай, Touch Bar
Вперше ми побачили Touch Bar у далекому 2016 році. Його реліз збігся з великим редизайном корпусу MacBook Pro. Модель 2016 року виявилася багата на нововведення — крім нової сенсорної панелі над клавіатурою в професійні макбуки прийшла сумнозвісна клавіатура-метелик, розпаяні на платі SSD, порт USB-С та інше.
Touch Bar критикували з першого дня: він заміняв собою цілу низку функціональних клавіш (F1, F2 та інші), необхідних величезній кількості користувачів. Панель дозволяла розробникам програмного забезпечення виводити на цей екран різноманітні налаштування, меню, запити. Кнопки змінювались залежно від того, які програми чи конкретні функції в них були відкриті в цей час. Наприклад, у графічних редакторах ви могли отримати доступ до повзунка вибору кольору чи налаштування форматів збереження.
Вибір формату збереження файлів на Touch Bar / Фото Unsplash
Регулювання звуку на Touch Bar / Фото Unsplash
Touch Bar розширив можливості функціональних клавіш, дав швидкий і легший доступ до функцій – усе, що від вас вимагається, це торкнутися до потрібної. Але користувачі цього не прийняли. Вони не отримали бажаної передбачуваності й тактильної віддачі для сліпого натискання. Тож власники MacBook Pro назавжди розділилися на тих, хто обожнює Touch Bar, і тих, хто його ненавидить.
Apple так і не змогла переконати користувачів полюбити Touch Bar – хоч він і був дуже функціональним, але популярним так і не став. Відчуваючи тренд, компанія почала поступово відмовлятися від нього:
- У 2019 році вийшов MacBook Pro 16 зі зменшеною сенсорною панеллю.
- У редизайні 2021-го тачбар узагалі зник, залишившись лише в молодшій Pro на 13 дюймів.
- Тепер, із виходом ноутбуків на процесорі М3, ми прощаємось і з цією застарілою моделлю, і з Touch Bar.