Проросійські боти та аноніми масово дискредитують українських біженців в соцмережах за кордоном, — ІМІ
Проросійські боти та аноніми масово дискредитують українських біженців в соцмережах за кордоном, — ІМІ

Проросійські боти та аноніми масово дискредитують українських біженців в соцмережах за кордоном, — ІМІ

Головні наративи пропаганди: українці ліниві і не хочуть працювати, подорожують в пошуках соцвиплат, втікають не від війни, а від поганого життя, не цінують допомогу, мають більше привілеїв ніж інші і здатні лише «доглядати за старими або мити унітази».

Проросійські користувачі соцмереж дискредитують біженців з України, розповсюджуючи наративи кремлівської пропаганди у групах допомоги українцям за кордоном. 

Про це йдеться у дослідженні ІМІ, який проаналізував проросійські наративи у соціальних мережах Facebook, Telegram та YouTube закордоном, спрямованих проти українських біженців.

Російські наративи поширюються, зокрема, через дописи в групах допомоги українцям закордоном, у повідомленнях, відео та коментарях до них у соцмережах. Це, наприклад, Facebook-спільноти «SOS! Допомога українцям! Допоможемо разом! Тримісто і околиці», «Ukrainian Canadians | Українці Канади», «Мост: группа помощи украинским беженцам» тощо, чи Telegram-канали «Інфодопомога.ЄС», «Українці в ЄС», «Работа в Германии», «Українці в Німеччині», «Помощь украинцам в Германии», а також YouTube.

Наймасовіше російські наративи просувають в групах допомоги українцям в Німеччині, адже саме в Німеччині наразі проживає найбільша кількість українських шукачів притулку.

Для ретрансляції пропаганди у соцмережах залучають ботів, так званих російських німців (нащадків етнічних німців, давно русифікованих, які в останні десятиліття повернулися до Німеччини) та навіть буцімто проросійських українців. Йдеться про анонімні дописи нібито від імені українців з провокативним змістом.

Моніторинг ІМІ виявив, що проти українців закордоном найчастіше використовуються такі наративи:

  • біженці — ліниві, не хочуть працювати, паразитують на соціальній системі приймаючих країн;
  • українці займаються «соціальним туризмом»: подорожують з країни в пошуках більших соцвиплат;
  • українці виїжджають з умовно безпечних регіонів України заради грошей, які вони можуть отримати у статусі шукачів притулку за кордоном;
  • біженці подаються на отримання прихистку і соціальної допомоги за кордоном, отримують ці гроші і повертаються додому в Україну, і так «подорожують» щомісяця; 
  • українці тікають не від війни, а від поганого життя в Україні й хапаються за будь-який шанс зачепитися в Європі;
  • оскільки біженці не збираються повертатися додому, скоро українців як нації не залишиться, ніхто про них і не згадає через кілька поколінь;
  • українці — нахабні й не цінують допомогу, яку їм надають за кордоном;
  • біженці з України мають більше привілеїв, порівняно з біженцями з інших країн;
  • українці, попри вищу освіту, «здатні лише доглядати за старими людьми або мити унітази».

Як встановило дослідження, поширення проросійських наративів націлене на те, щоб сформувати у мешканців країн ЄС негативне ставлення до українців, а також домогтися припинення, чи принаймні зменшення, обсягів західної допомоги Україні й, загалом, вплинути на суспільні та політичні настрої в Європі. Провокативні дописи в соцмережах мають також на меті розсварити українців між собою та вкорінити їм комплекс меншовартості. 

З детальним аналізом проросійських наративів у соцмережах за кордоном, спрямованих проти українських біженців, можна ознайомитися у дослідженні ІМІ.

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
дослідження Соцмережі
Джерело матеріала
loader
loader